Здавалося б Київ дуже зелене місто, з великою кількістю водоймів, парків та лісів. Тут завжди є де відпочити і де провести час з друзями, насолоджуючись природою. Ми звикли, що основні “жителі” таких місць майже не бояться людей, а навіть навпаки підходять і з цікавістю дивляться на відвідувачів. Білки та качки вже не дивина, вони живуть поруч з нами, як повноправні мешканці і в цьому немає нічого дивного. Але чи здивуєтесь ви, якщо я скажу, що в Києві є місце, в якому проживають екзотичні риби, рослини і навіть птахи, і взагалі воно досить схоже на Амазонку? Якщо це вас здивує, тоді вам точно буде цікаво дізнатись далі на kyiv.name.
Звідки взялась Амазонка в Києві
У далекому 1964 році було запущено перший блок Бортницької станції аерації. Саме звідки починається історія появи Амазонки в Києві.
Влада столиці задумалась над масштабним очищенням стічних вод з усього міста, тому виникла потреба в створенні великого комплексу інженерних споруд, які б займалися очищенням води від забруднень, сміття та відходів. Сюди йде вода з усього міста, а саме побутові води і води майже усіх підприємств. Воду тут доводять до таких показників, щоб її безболісно можна було скинути в Дніпро. Перевіряють воду за багатьма критеріями, особливо слідкують за тим, щоб вода не мала в складі завищені показники хімічних елементів, а також важливо, щоб все сміття було відфільтровано. Станцію запускали в 3 етапи. Перший блок запустили у 1964 році, другий у 1976 році, а третя частина станції розпочала свою роботу у 1987 році. Зовнішньо станція представляє велику кількість резервуарів та басейнів і з висоти пташиного польоту виглядає неймовірно. Довгі прямокутні канали, що розділяються фільтрами та великі круглі басейни з фільтром, що нагадує годинникову стрілку.
Проблеми станції аерації
З кожним роком, потужності станції все менше справляються з обʼємом води. Цей не дивно, спроєктована ще у 1950-х роках станція була розрахована на зовсім іншу кількість води.
Сьогодні виділяють дві основні проблеми. Перша це стан споруд першого блоку станції. Вони безперервно працюють з 1964 року, тому вже давно пройшли всі терміни реконструкцій та відновлення. Друга і найбільша проблема це низька ефективність фільтрів. Тобто при потраплянні стічних вод в резервуари вода проходить крізь так звані “грати” з решітками діаметром 16 міліметрів, які за задумом мають затримувати усе сміття, але на жаль, ці фільтри не виконують свою роботу. Тому відбувається часткове засмічення резервуарів, а під час викачування сміття відбувається засмічення насосів, що призводить до порушення режимів їх роботи.
В 2012 році на Бортницькій станції сталася досить велика аварія. На Лівобережному колекторі діаметром 3000 метрів стався провал розміром 10 на 10 метрів і 8 метрів вглибину. На той час зношеність обладнання станції було майже 80 відсотків. Японія дізнавшись про таку проблему запропонувала свою фінансову допомогу на реконструкцію у 2015 році. Щоб станція стала більш технологічною та функціональною. Але кажуть, що після підписання кредитного договору, суму реконструкції було зменшено.
Флора і фауна Бортницької Амазонки
Біля Бортницької станції аерації є штучно створений канал, в якому і біля якого вже уподобали собі місце досить екзотичні мешканці. Вчені кажуть, що вони вже витіснили звичних для нас мешканців. В 1980-х роках працівники Київського університету знайшли в водах Бортницького каналу рибок Гупі, які водяться в водах Амазонки і завозились в Київ, як екзотичні акваріумні рибки. Як вона туди потрапила здогадатися дуже просто, акваріумісти зливають рибок в унітаз, разом зі стічними водами вони потрапляють до станції аерації. За часи існування в каналі рибки змінилися та адаптувалися до реального середовища існування. Фарби стали не такими яскравими і зникла вуаль хвоста, адже в реальному середовищі це не дуже потрібно, треба добре маскуватися,щоб не стати чиїмось сніданком або вечерею. Побачити Гупі досить легко, вони тримаються на мілководді, тому у сонячні теплі дні їх можна побачити і досить просто спіймати. Але важливо памʼятати, що Гупі настільки звикли до води каналу, що від фільтрованої води можуть навіть загинути. Тому працівники Київського університету, спеціально набирають воду з каналу для утримання рибок і потроху її розбавляють фільтрованою водою. Під час скиду токсичних відходів популяція рибок скорочується, але їх вміння швидко розмножуватись відновлює популяцію в досить короткі строки.
Додатково в Бортницькому каналі можна зустріти меченосців, пецилій, мулінезій та вуалехвостів. Були випадки, коли вчені зустрічали тут навіть черепах. Одного разу любителі заморських рибок виловили в цьому каналі дуже рідкісну тропічну рибу астрономуса.
Рибки в цьому каналі живуть між південно-американськими водоростями. Зубчата Елодея та Валіснерія чудово прижилися в стічному каналі, хоча вчені кажуть, що такі різновиди водоростей не зустрічалися у відкритих водоймах, тобто вони завезені в Київ. До речі, якщо ці водорості помістити в чисту воду, вони нерідко гинуть. Тому для створення акваріума доведеться брати воду з каналу не лише для рибок. А що цікаво, що звичайні болотяні рослини, взагалі не ростуть ні в воді, ні на березі. Тобто екологія в цьому місці не для них.
Зимою береги київської Амазонки не покриваються снігом, тому сюди на зимування прилітає теплолюбна пташка – зимородок. Харчується вона рибками Гупі. Також тут зимують київські качки, для яких тут також достатньо їжі у вигляді заморських водоростей. Тому досить часто деякі качки не відлітають на південь. Були деякі роки, коли на цьому каналі зимували навіть рідкісні червонодзьобі козарки, які найчастіше відлітають на зимівлю до Перської затоки. Та що вже казати, якщо зимою тут навіть жаби ведуть активне життя.
До речі, крихітні рачки дафнії в Бортницькому каналі – це показник чистоти води. Чим більш вона забруднена, тим менше рачків в ній водиться. Вчені кажуть, що всі ці види прижилися завдяки підтримці майже стабільної температури води протягом року та можливості знайти собі харчування.
Альтернативи київської Амазонки
Бортницький канал це не єдине місце з тропічними жителями. Наприклад, біля метро Славутич є невеличкий канал, де риболови виловлюють рибок-цихлід, які до речі живуть в річках та озерах Африки. В озері біля Вирлиці можна побачити рибку-голку, яка пристосувалася до життя у прісних водоймах. Навіть в різних частинах Дніпра зустрічається американський сом, та було виловлено китайського мохнатого краба. Дивина та й годі.
Дивовижним чином поруч з нами оселилися тропічні представники флори і фауни. До того ж дуже чудово переживають наші кліматичні зміни. Ми знаємо дуже мало, здається ми ще почуємо про нові знайдені види в наших лісах та водоймах. Вже ж була історія про піраній, яких було знайдено на Дніпропетровщині. Звісно вони не протримались довго, через наші суворі зими. З кожним роком все більше цікавих видів ми зустрічаємо. Тому киянам доведеться звикати до нових сусідів, головне, щоб вони не приносили дискомфорту та не зʼявлялися в будинках так несподівано, як в Австралії, коли в туалеті можна зустріти змію, а на порозі будинку відпочиває крокодил.
