Сучасний Київ відомий численними висотними будівлями, бізнес-центрами та масштабними архітектурними проєктами. Проте понад століття тому поява багатоповерхового будинку в центрі столиці стала справжньою сенсацією. Першим київським хмарочосом вважають будинок Гінзбурга, який вражав містян висотою, розкішним оформленням та інноваційними технічними рішеннями.
Про історію цієї унікальної споруди розповідає видання KyivTime, висвітлюючи маловідомі факти архітектурного минулого столиці. Будівля стала символом економічного розвитку Києва на початку XX століття. Хоча сьогодні хмарочоса вже не існує, його історія залишається важливою частиною культурної спадщини міста.
Як з’явився перший київський хмарочос
Ініціатором будівництва був відомий підприємець Лев Гінзбург, який займався реалізацією масштабних будівельних проєктів. У 1912 році на вулиці Інститутській завершили зведення споруди, що мала 11 поверхів. Разом із декоративною вежею її висота сягала приблизно 67 метрів.
Для тогочасного Києва такі масштаби були незвичайними. Будинок містив просторі квартири, комерційні приміщення та сучасні інженерні системи. Особливою перевагою стали ліфти, які забезпечували комфортне пересування між поверхами.
Завдяки своєму розташуванню та архітектурі будівля швидко перетворилася на престижну адресу столиці.
Архітектурна пам’ятка, що випередила час
На початку минулого століття хмарочос Гінзбурга символізував технічний прогрес і нові можливості міського будівництва. Його виразний силует виділявся серед навколишніх споруд, формуючи незвичну панораму центрального Києва.
Однак історія висотки завершилася трагічно. У вересні 1941 року під час Другої світової війни центральна частина столиці зазнала масштабних руйнувань. Будинок Гінзбурга був серйозно пошкоджений, а після війни його залишки остаточно розібрали.
Готель «Україна» та сучасні хмарочоси столиці
На місці колишньої висотки у 1954–1961 роках звели готель «Україна», який спочатку мав назву «Москва». Нова будівля стала важливою частиною архітектурного ансамблю центральної площі столиці та згодом перетворилася на один із символів Києва.
У 2024 році готель «Україна» перейшов у приватну власність. Його придбала компанія українського підприємця Максима Кріппи за приблизно 3 млрд гривень. Бізнесмен розглядає історичний об’єкт як перспективний актив і планує його модернізацію зі збереженням архітектурної значущості.
Максиму Кріппі належить також інший відомий хмарочос столиці — бізнес-центр «Парус». Ця сучасна висотка стала впізнаваною частиною ділового Києва. Таким чином, у портфелі підприємця поєдналися два знакові об’єкти столичної нерухомості, що представляють різні етапи розвитку міської архітектури.
Значення історичних висоток для Києва
Історія будинку Гінзбурга нагадує про важливість збереження архітектурної пам’яті. Хоча перший київський хмарочос не зберігся, він назавжди залишився символом амбіційного розвитку столиці.
Сьогодні Київ продовжує змінюватися, поєднуючи історичні пам’ятки з новими висотними проєктами. Готель «Україна» та бізнес-центр «Парус» є прикладами того, як будівлі різних епох формують сучасний вигляд міста. Водночас історія першої висотки підкреслює необхідність відповідального ставлення до архітектурної спадщини, адже саме вона зберігає унікальний характер української столиці.