Відомим символом української столиці є каштан. Не одне століття центр міста, зокрема Хрещатик, прикрашали каштани. Дерево суттєво вплинуло на образ Києва. Каштан був зображений на жетоні Київського метрополітену до введення електронних квитків, він присутній на знаменитому київському торті. Вираз “місто каштанів” давно й міцно закріпився за Києвом. Проте усі містяни мали змогу помітити, що вже тривалий час ці дерева щоліта стоять посохлі, псуючи вигляд столиці. Що ж сталося з символом Києва? Далі на kyiv.name.
Чому каштани на Хрещатику гинуть?
Каштани сохнуть на Хрещатику досить давно. Комунальне підприємство “Київзеленбуд” висаджувало нові дерева багато разів, експериментувало з різними сортами, посилювало догляд за деревами, але рослини все одно з часом гинули. Екологи наводять кілька пояснень такому явищу.
По-перше, зміна клімату негативно впливає на каштани. Ці рослини є достатньо вибагливими. Підвищення температури та посухи призводять до смерті дерев. В таких умовах комунальні служби мають приділяти більше уваги догляду каштанів, що вимагає додаткових фінансів і часу.
По-друге, за останні десятиліття навколишнє середовище в Києві стало значно агресивніше. Збільшилась кількість автомобілів та, відповідно, рівень загазованості міста. Також сприяє загибелі каштанів сіль, якою комунальники активно обробляють дороги та вулиці взимку. Менш шкідливі засоби, за словами посадовців “Київзеленбуду”, є надто дорогими для міського бюджету. В таких умовах зберегти київські каштани виявилось достатньо важко.
По-третє, всиханню каштанів сприяють хвороби та деякі комахи. Таким собі вбивцею символу Києва стала каштанова мінуюча міль.
Каштанова мінуюча міль
За даними Держспоживслужби, каштанова мінуюча міль становить велику загрозу для каштанів. Україна не є типовою місцевістю для проживання комахи. Фахівці припускають, що міль потрапила до Закарпатської області з території Угорщини у 1998 році. Українські умови виявились сприятливими для комахи і протягом наступних 10 років міль розселилась по всій країні.
Каштанова міль вражає дерева наступним чином. Комаха відкладає яйця на листях каштану. Гусінь вилуплюється, проникає всередину листа та харчується його поживними речовинами. Каштан поступово втрачає листя. Це не призводить до негайної загибелі дерева. Проте відсутність листя провокує зараження іншими інфекціями та повторне цвітіння восени. Зазвичай при ураженні мінуючою міллю декілька років поспіль каштан гине.
Спеціалісти Держспоживслужби стверджують, що рішення існує. Є препарат, який здатний захистити каштани від шкідливої комахи. Його необхідно ввести в дерево через заздалегідь зроблені отвори за допомогою спеціально апарату. Речовина проникає у листя та робить їх неїстівними для шкідників. При чому, за словами фахівців, такий хімікат не несе загрози для людей, тварин та зберігає мікроорганізми, що живуть на листях каштанів.
Залишається сподіватись, що проблеми шкідників, зміни клімату й несприятливого середовища будуть подолані, а символ Києва – збережений. Та для цього мають докладати зусиль міська влада, екологи й власне самі кияни.