Сьогодні, у 2026 році, Україна продовжує шлях відновлення, проте пам’ять про події Великої війни залишається живою у кожній цеглині відбудованих міст. Одним із найбільш знакових місць сили став Мощун — невелике селище під Києвом, яке колись асоціювалося виключно з кінематографом. Для багатьох глядачів село де знімали Свати стало символом втраченої мирної ідилії, адже саме тут розгорталися події популярних серіалів, які згодом змінила кривава реальність російської агресії.
Екранна ідилія: Чому режисери обожнювали це передмістя
До лютого 2022 року Мощун вважався справжнім “Голлівудом” Київщини. Це не було типове старе село з похиленими хатами. Завдяки близькості до столиці та мальовничим сосновим лісам, тут виросли сучасні дво- та триповерхові будинки з охайними подвір’ями.
Саме ця архітектурна естетика та спокій привабили творців серіалів «Свати» та «Повернення Мухтара». Камери фіксували затишні вулички, які здавалися втіленням ідеального життя. Місцеві жителі звикли до знімальних майданчиків, а для туристів село було локацією для селфі на фоні знайомих з екрана парканів. Тоді ніхто не міг уявити, що ці ж паркани стануть барикадами, а ліс — пасткою для окупантів.
Битва за Київ: Чому доля столиці вирішувалася в Мощуні
Коли почалося повномасштабне вторгнення, стратегічне розташування Мощуна перетворило його на головну ціль ворога. Російське командування розглядало село як ідеальний плацдарм для прориву до Києва.
Ключові фактори, що зробили село епіцентром боїв:
- Обхідний шлях: Контроль над Мощуном дозволяв окупантам оминути запеклий опір в Ірпені та Бучі, відкриваючи пряму дорогу на Пущу-Водицю та Оболонь.
- Природне маскування: Густі ліси навколо села використовувалися ворогом для приховування артилерії та важкої техніки, що обстрілювала житлові квартали столиці.
- Форсування річки: Саме тут точилися жорстокі бої за утримання та знищення понтонних переправ через річку Ірпінь.
Українські захисники перетворили Мощун на нездоланний рубіж. Ціною надлюдських зусиль ворога було зупинено буквально на порозі столиці.
Ціна незламності: Що побачив світ після деокупації
Після відступу російських військ кадри з Мощуна шокували міжнародну спільноту. Військові хроніки зафіксували тотальне знищення: у селі не залишилося жодного вцілілого будинку. Розкішні котеджі, що колись були окрасою серіалів, перетворилися на скелети з пробитими дахами та обвугленими стінами.
Російська армія використовувала тактику «випаленої землі», ховаючи танки у дворах цивільних та перетворюючи підвали на вогневі точки. В результаті контрбатарейної боротьби та цинічних дій загарбників, інфраструктура села була знищена на 80%. Це стало болючим наочним прикладом того, як “рускій мір” стирає з лиця землі не лише будівлі, а й культуру та мирну історію України.
Мощун 2026: Відродження легендарного селища
Сьогодні Мощун — це вже не просто назва з титрів серіалу. Це місце паломництва тих, хто хоче вклонитися героїзму українського солдата. Хоча процес відновлення триває, село вже не виглядає як пустка.
- Проєкти відбудови: Завдяки допомозі міжнародних донорів та державним програмам, у Мощуні зводяться нові енергоефективні будинки, що відповідають сучасним стандартам безпеки.
- Меморіалізація: Обговорюються проєкти створення меморіального комплексу, який би поєднував історію кіно-минулого та героїчної оборони.
- Повернення життя: Жителі, які втратили все, крім віри, повертаються, щоб засадити нові сади на місці вирв від снарядів.
Можливо, через кілька років тут знову знімуть кіно. Але це вже не буде легка комедія. Це буде епічна драма про те, як маленьке село врятувало велике місто, і як на місці попелу виростає нова, ще міцніша Україна. Історія Мощуна — це нагадування: ми можемо втратити стіни, але ніколи не втратимо свою волю.
