Топ-10 парків та скверів міста

У кожному місті є зони відпочинку, де можна відчути максимальне поєднання з природою, користуючись при цьому благами цивілізації. Київ часто називають зеленим містом і не дарма, адже загальна площа парків та скверів столиці становить понад 8 тисяч гектарів. Щороку відбувається оновлення та реконструкція старих зон відпочинку, а також періодично відкриваються нові модернізовані локації, оздоблені велосипедними доріжками, спортивними майданчиками та громадськими вбиральнями. Далі на kyiv.name. 

Історія становлення парків та скверів Києва

Важливість запровадження рекреаційних зон серед міста почали досліджувати ще за часів Київської Русі. У ХІХ столітті чинна влада видала розпорядження щодо цілеспрямованого озеленення територій.

У період із 1840-х років по 1900-ті роки відбулося створення Царського саду (сучасний Маріїнський парк), Олександрівського парку (Володимирська гірка), а також насаджено багато скверів та парків на територіях київських шкіл та церков. У минулому найпопулярнішими деревами для оздоблення вулиць столиці були липи, акації та каштани, останні з яких стали візитівкою Києва.

За часів Радянського Союзу озеленення міста запроваджувалося з метою створення зон відпочинку для робочого класу. У період із 1930 року по 1950 рік виникли такі відомі рекреаційні зони, як парк Шевченка, Гідропарк та парк Перемоги. 20 років потому розпочалося активне насадження ботанічних садів та дендропарків. Також згідно з наказом столичної влади парки та сквери повинні були розташовуватися в кожному житловому масиві.

Після проголошення незалежності України відбулася масова реставрація старих столичних парків та скверів. Крім того, розпочала роботу організація «Київзеленбуд», представники якої відповідальні за утримання столичних зелених насаджень.

Як створюють рекреаційні зони?

У Києві створення зон відпочинку відбувається в кілька етапів:

• Ініціатива – нові парки можуть бути запроваджені за рішенням КМДА або з громадської ініціативи, наприклад, коли мешканці певного району створюють петицію щодо необхідності створення зеленої зони;
• Пошук та перевірка території – локація повинна належати місту. Після ухвалення місцевості фахівці проводять дослідження ґрунту, підземних вод та наявних рослин. Також звертають увагу на транспортну доступність майбутнього парку та відсутність сміттєзвалищ та шкідливих підприємств поблизу;
• Розробка проєкту – до роботи залучають архітекторів та ландшафтних дизайнерів, які планують розміщення пішохідних зон, зелених насаджень, освітлення, зон відпочинку, ігрових та спортивних майданчиків, а також фонтанів, сцен, пам’ятників або артоб’єктів. Після цього проєкт має бути затвердженим Департаментом благоустрою Києва;
• Фінансування – один із найважливіших етапів створення рекреаційної зони. У столиці фінансування парків та скверів може здійснюватися коштом міського бюджету або за допомогою спонсорів чи благодійних організацій;
• Будівництво та озеленення – після ухвалення всіх необхідних рішень розпочинається підключення води для зрошення майбутніх насаджень, викладка доріжок, фарбується розмітка, проводиться освітлення, встановлюються архітектурні об’єкти та висаджуються рослини;
• Передача на баланс – створений рекреаційний об’єкт передається під опікунство районного комунального підприємства, представники якого доглядатимуть за рослинами та організовуватимуть своєчасне вивезення сміття;
• Урочисте відкриття – у Києві зазвичай подібні заходи супроводжує мер столиці. Також проводяться різноманітні тематичні святкування для привернення уваги мешканців міста.

Користь прогулянок на свіжому повітрі

Парки та сквери – це бездоганні місця для прогулянок на свіжому повітрі, адже ліси та віддалені від міста локації можуть бути небезпечними, натомість сучасні зони відпочинку оздоблені камерами спостереження та кнопками екстреного виклику допомоги.

Прогулянки на свіжому повітрі дуже корисні не лише для фізичного, а й для психологічного здоров’я:

• Покращується робота серцево-судинної системи;
• Стимулюється імунітет;
• Підвищується витривалість завдяки укріпленню м’язів та судин під час пішохідних прогулянок;
• Виробляється важливий для кісток вітамін D;
• Знижується рівень цукру в крові;
• Нормалізується артеріальний тиск;
• Знижується рівень кортизолу в організмі, що дозволяє позбутися стресового стану;
• Покращується настрій;
• Відбувається стимуляція мозкової діяльності, що призводить до покращення пам’яті, підвищення уважності та розвитку творчого мислення;
• Нормалізуються природні біоритми, що допомагає позбутися безсоння.

Для того, щоб відчути користь від прогулянок рекомендується проводити на свіжому повітрі мінімум пів години на день.

На основі частоти відвідування та позитивних відгуків було створено рейтинг найкращих парків та скверів Києва.

Парк «Наталка»

Парк «Наталка» – це сучасна рекреаційна зона, яку було відкрито у 2017 році. Загальна площа місця відпочинку становить понад 9 гектарів. 

Парк має цікаву історію. У 1939 році на цій території відбувалося секретне будівництво стратегічного об’єкта, бетонні конструкції якого й досі можна знайти на узбережжі Дніпра.

У 1990-х роках місцевість використовували для проведення тематичних заходів, однак поступово територія занепала через брак догляду.

У 2015 році місцеві активісти звернулися до районної адміністрації з проханням створити сучасну зону відпочинку. За два роки оновлений парк відкрили для відвідувачів.

На території парку є багато цікавих об’єктів для проведення дозвілля:

• Просторі алеї, що простягаються вздовж лісопаркової зони зі старовинними деревами, по гілках яких стрибають вивірки;
• Велодоріжки для любителів активного відпочинку;
• Ігрові та спортивні майданчики;
• Альтанки та зони для пікніків;
• Різноманітні фотозони та цікаві артоб’єкти;
• Безплатна станція живлення для мобільних пристроїв.

Зусиллями співробітників «Київзеленбуду» в парку було висаджено безліч рідкісних дерев, таких як катальпи, магнолії, сакури, тюльпанові дерева, платани, гінкго білоба та ін. 

Парк «Наталка» розташовано за адресою Оболонська набережна, 9.

Маріїнський парк

Маріїнський парк – одна з найстаріших зон відпочинку в центрі Києва. Цей парк вважається історичною пам’яткою загальнодержавного значення. Його було засновано в 1874 році. Площа рекреаційної зони становить понад 8 гектарів. У парку багато пам’ятників та скульптур, також є фонтан та літня сцена для тематичних заходів. На території Маріїнського парку розташовано офіційну резиденцію президента України (Маріїнський палац), будівлю Верховної Ради та оглядовий майданчик із краєвидом на Дніпро, Труханів острів та Русанівку.

У парку висаджено понад 80 різновидів рослин, зокрема екзотичні дерева, такі як оксамит амурський, софора японська, бундук канадський, клен Шведлера тощо. Навесні фахівці з озеленення міста створюють неповторні квіткові композиції на клумбах парку.

Маріїнський парк простягається вздовж вулиці Михайла Грушевського.

Парк «Вічної Слави»

Парк «Вічної Слави» – це відомий меморіальний київський парк, який розташовано на схилах Дніпра. Саме тут традиційно вшановують пам’ять жертв Голодомору та Другої світової війни.

Парк заснували в 1894 році, а понад 60 років потому тут встановили Меморіал Вічної Слави – це 27-метровий обеліск, біля підніжжя якого горить Вічний вогонь. Також у парку є алея Героїв, вздовж якої розташовано 34 могили воїнів. Поруч працює музей Голодомору, який можна відвідати щодня з 10 до 18 години.

У 1984 році відбулася масштабна реконструкція паркової зони, внаслідок якої було замінено огорожі, освітлення, лавки та дорожнє покриття.

Парк «Вічної Слави» складається з двох ярусів – це верхня панорамна зона, яку за допомогою сходів з’єднано з нижньою галявиною з дитячими майданчиками.

Загальна територія меморіального парку становить понад 18 гектарів.

Парк «Вічної Слави» розташовано за адресою вул. Лаврська, 15.

Хрещатий парк

Хрещатий парк – ще одна місцевість із багатою історією. У 1882 році на цій території було засновано Купецький сад, в якому спорудили будівлю Купецького зібрання, яку сучасні кияни знають під назвою «Національна філармонія України». На території парку розташовано дві водонапірні башти, які є частиною столичного водогону.

Площа Хрещатого парку становить понад 11 гектарів, у межах яких є багато цікавих об’єктів: 

• Арка Свободи українського народу, яка до 2022 року вважалася символом дружби сусідніх країн. Внаслідок російської агресії частину монумента демонтували, а міські активісти зобразили на конструкції символічну тріщину;
• Парковий міст – це пішохідний міст, який з’єднує Хрещатий парк із Міським садом;
• Театр ляльок – будівля Київського академічного театру, яка нагадує казковий палац;
• Музей води – культурно-освітній заклад, який розмістили в одній зі старовинних водонапірних башт.

Під час створення Хрещатого парку було максимально збережено природний ландшафт.

Вхід до зони відпочинку розташовано в межах Європейської площі.

Парк «Перемоги»

Парк «Перемоги» – один із найпопулярніших парків столиці, загальна площа якого становить понад 82 гектари. Рекреаційну зону було засновано у 1965 році, як меморіал присвячений перемозі у Другій світовій війні. Парк розташовано серед буково-соснового лісу. У зоні відпочинку є декоративне озеро з мостами та штучними островами, на яких можна побачити велику кількість качок. У центрі парку стоїть пам’ятник у формі п’ятикутної зірки під назвою «Курган Безсмертя».

У парку «Перемоги» є багато розваг для цікавого дозвілля:

• Атракціони – оглядове колесо приблизно 30 метрів заввишки, автодром, батути, каруселі, мотузковий парк;
• Спортивні об’єкти – велика ковзанка у критому приміщенні під назвою «Крижинка», багато спортивних майданчиків;
• Культурні та гастрономічні заклади – мобільні кав’ярні, концертно-танцювальний зал «Ровесник»;
• Зони відпочинку – альтанки та зони для барбекю.

Парк «Перемоги розташовано за адресою вул. Князя Романа Мстиславича, 2.

Парк «Феофанія»

Парк «Феофанія» – один із найбільших парків столиці, площа якого становить понад 150 гектарів. Це природно-історичний комплекс, у межах якого розташовано Свято-Пантелеймонівський собор.

У 1803 році територія парку була заміською резиденцією єпископа Феофана. У 1944 році «Феофанія» перейшла під опікунство Академії наук України. Рекреаційна зона має такі особливості:

• Понад 80 різновидів флори, зокрема дуби, яким понад 300 років. Також тут є рослини, які занесено до Червоної книги;
• Кілька мальовничих штучно створених озер;
• Понад 10 джерел, які є пам’ятками природи. Деякі струмки вважаються цілющими. Біля джерела «Сльози Божої Матері» облаштовано спеціальну купальню;
• Наявність таких об’єктів, як альпійські гірки, альтанки, мости, лабіринти та інші декоративні композиції.

Парк «Феофанія» можна відвідати за адресою вул. Академіка Лебедєва, 32.

Парк «Кіото»

Парк «Кіото» було створено в 1972 році на знак дружби столиць України та Японії. Унікальність зони відпочинку в нестандартному дизайні. Ландшафт парку розроблено за японськими стандартами. Представники Кіото подарували Києву унікальну гранітну пагоду, яку встановили в центрі парку.

Ландшафтні особливості рекреаційної зони:

• Насипний пагорб, що створено, як прототип гори Фудзіяма;
• Штучний ставок, у центрі якого невеликий острів. Помилуватися водоймою можна, з мосту, який об’єднує протилежні узбережжя;
• Сад каміння – різновид японського ландшафту, який полягає в декоративному викладанні каменів різних форм та розмірів;
• Алея сакур – одна з найдовших квітучих алей у Європі, що робить парк максимально привабливим для відвідувачів навесні.

У 2018 році відбулася масштабна реконструкція місцевості, в якій взяли участь японські дизайнери. Внаслідок удосконалення в зоні відпочинку з’явився каскадний водоспад, а також було відновлено дитячі та спортивні майданчики, альтанки, лавки та покриття пішохідних доріг.

Парк простягається вздовж вулиці Кіото, що неподалік станції метро «Лісова». 

Парк «Партизанської Слави»

Парк «Партизанської Слави» – велика рекреаційна зона, площа якої становить понад 110 гектарів.

Зону відпочинку відкрили у 1975 році на честь українських партизанів Другої світової війни. Локацію розмістили серед соснового лісу, на території якого є три озера. Одна з водойм спеціально облаштована для поціновувачів відпочинку на природі. Тут встановлено дерев’яні альтанки з мангалами.

У межах парку є:

• Сучасний інтерактивний фонтан, який станом на 2025 рік вважається найбільшим світломузичним водограєм в Україні;
• Мотузковий пригодницький парк та кілька дитячих майданчиків;
• Футбольний стадіон, бігова доріжка та спортивні зони для тренувань;
• Літній кінотеатр та сцена для тематичних заходів;
• Гастрономічні заклади та комфортно облаштовані зони відпочинку.

Парк «Партизанської Слави» розташовано на вулиці Боровій, що неподалік станції метро «Червоний хутір».

Парк «Совки»

Парк «Совки» було засновано в 1976 році. Загальна площа зони відпочинку становить понад 35 гектарів. Локація розташована на території соснового лісу, загальна кількість насаджень якого сягає 168 тисяч дерев.

У період із 2018 року по 2019 рік було проведено масштабну реконструкцію парку, внаслідок якої в зоні відпочинку з’явився сухий фонтан. Також будівельники проклали екологічний маршрут завдовжки 2 кілометри, який простягається через ліс.

У парку є пішохідні та велосипедні зони, дитячі та спортивні майданчики, альтанки з мангалами та громадська вбиральня. Для любителів настільних ігор встановили велику шахову альтанку.

Для того, щоб відвідувачі парку не заблукали було встановлено навігаційні таблиці та яскраве освітлення.

Парк «Совки» розташовано у Святошинському районі столиці вздовж вулиці Жмеринської.

Літературний сквер

Історія сквера бере початок із кінця ХІХ століття. До 2023 року зона відпочинку називалася на честь радянського пілота Чкалова. Коли було ухвалено рішення змінити назву, активісти відшукали історичні згадки 1930-х років, у який йдеться про те, що раніше сквер був улюбленим місцем відпочинку для письменників. Так утворилася нова назва – «Літературний сквер».

З 2024 року київські забудовники періодично намагаються привласнити зону відпочинку, проте небайдужі кияни вигадують способи цьому протистояти. Навіть сучасна поетеса Ліна Костенко неодноразово висловлювалася на підтримку збереження скверу, як важливої для столиці культурної пам’ятки.

Головним надбанням зони відпочинку є фонтан Терена, який було встановлено в 1925 році.

Літературний сквер розташовано за адресою вул. Михайла Коцюбинського, 2.