У самому центрі Києва на вулиці Терещенківській, 17б розташовувався міський город. Там вирощують базилік, квасолю, шпинат, м’яту, лаванду, помідори, гострий перець, полуницю та багато іншого. У складні часи окупації Київщини він годував, а тепер допомагає українським військовим. Про заснування, вирощування та складнощі далі на kyiv.name.
Як виникла ідея створити міський город
“Сквот-Город” – це столичний агропроєкт, створений командою “Squat 17b”. Зі свого боку, “Squat 17b” являє собою популярне столичне сезонне кафе, засноване в сквоті. Трішки розберемося, що таке сквот. Сквотинг – це процес заселення покинутої чи незайнятої будівлі людьми, які не є її власниками чи орендаторами. Є різні типи сквотів, проте в цьому випадку будівлю використали як соціально-культурний центр.
Ідея вирощувати власну городину виникла на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді околиці столиці були під окупацією, ланцюги постачання продукції порушились, назрівала продовольча криза. Тому висадка власного городу було ідеальним рішенням. Реалізувати задумане столичним ентузіастам допоміг фонд ім. Гайнріха Бьолля, надавши гранд.
Подібне явище в народі називають “Сад перемоги”. Схожі аграрні рішення здійснювали під час Першої та Другої світових воєн в таких країнах як: США, Велика Британія, Канада, Австралія, Німеччина. Тоді люди в приватних садибах та громадських парках садили овочі, фрукти, трав’яні сади тощо. Це робилося для того, щоб забезпечити себе необхідними продуктами харчування, тим самим знизити навантаження на харчову інфраструктуру.
Вибір локації для міського городу
У 2017 році під власністю музею Ханенків, який знаходився поряд з кафе “Squat 17b”, опинилася додаткова земельна ділянка, на якій стояли незаконно зведені гаражі. Музей ініціював їхнє знесення, проте після демонтажних робіт територія довго залишалася забруднена будівельним сміттям. Ініціативу прибирання взяли на себе активісти “Squat 17b”, які не тільки розчистили, але й облаштували територію різноманітними рослинами, тому коли почалося повномасштабне вторгнення, питання з локацією для городу відпало відразу. Звісно, за мирних часів варто було документально завірити подібні дії, проте тоді було не до цього.
Що вирощують на міському городі
Фермери віддають перевагу рослинам, які не вимагають особливого догляду та багаторічним рослинам. На городі на Терещенківській росте близько тридцяти різних видів рослин таких як: базилік, квасоля, шпинат, м’ята, лаванда, помідори, гострий перець, полуниця тощо. Городину містяни вирощують за принципом пермакультури. Особливу увагу приділяють використанню натуральних добрив. Здебільшого фермери використовують звичайні відходи з цього ж городу. Для такого удобрення господарі викопують під рослинами компостну канаву, формують валики та, відповідно, кладуть туди відходи. Таким чином, перегниваючи, рослина весь час отримує необхідні органічні речовини.
Наразі ситуація з постачанням продовольства в місто налагодилася, тому городину містяни використовують для допомоги українським військовим, продаючи врожай на аукціонах та дещо для власних потреб.
Супутні труднощі
Попри те, що город вирощують за принципом пермакультури, все ж труднощів та роботи вистачає. До прикладу, цього року рослини потребували великої кількості води, тому доводилося часто поливати. До того ж, не обійшлося й без паразитів – мексиканських слимаків, яких, як виявилося, на Київщині вдосталь. Окрім цього, через відсутність огорожі та спеціальних табличок, город неодноразово зазнавав крадіжок.