Північ України, зокрема й Київщина, славиться справжнім чорноземом. Та низка зовнішніх факторів негативно впливає на його стан. Дослідження екологів протягом 2003-2023 років показують невтішні результати вмісту шкідливих речовин. Та які точні цифри вмісту важких металів в ґрунтах Києва та області і які заходи можна запровадити для покращення екологічної ситуації в столиці? Далі на kyiv.name.
Стан ґрунтів на Київщині — точні цифри
Інститут гігієни та медичної екології імені Олександра Микитовича Марзєєва АМН в Києві висунув результати досліджень по екологічному стану зовнішнього покриву регіону ще у 2003 році.
Спілка науковців зробила акцент на тому, що в київських ґрунтах є велика кількість хімічних речовин, в тому числі й небезпечних: АВС (азотовмісних речовин) та ВМ (важких металів). Небезпечні хімічні ланцюги накопичувались глибоко в землі протягом багатьох років й продовжують мігрувати у верхні шари ґрунтового покриву шляхом природного процесу випаровування та розвитку кореневої системи рослин.
Київська область зазнала найбільшого радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році. Оцінка вмісту радіонуклідів в Києві та області варіюється в проміжку 7.1-15 балів. Столичні ґрунти можна назвати забрудненими такими частками, а ось регіон, особливо північну частину — надзвичайно забрудненими.
Більшу частину Київської області займають ділянки домашнього господарства. Використання мінеральних добрив та пестицидів фермерами також впливає та забруднює гумусовий шар. Таким чином, у ньому було знайдено підвищений у 1,5 раза рівень вмісту нікелю, плюмбуму, купруму, цинку, ванадію, олову, астату тощо.
Ось підсумок середньої частки вмісту металів в ґрунтах області:
- 15,4 мг/кг — свинець.
- 17,3 мг/кг — мідь
- 82,6 мг/кг — цинк.
Варто зазначити, що в київських ґрунтах низький рівень вмісту нікелю та хрому. А ось нітратів в аграрних ділянках близько 130 мг/кг. Середня вологість земного покриву: 8,8%, а рівень кислотності 6,7 Ph, що є оптимально допустимою нормою.
Найчистіші райони Києва за показниками ґрунтів
Показники в столиці значно відрізняються від тих, що в області. В дослідженні взяло участь 43 мікрорайони Києва — екологічну ситуацію в кожному було оцінено по 10-ти бальній шкалі.
Найкращі результати стану верхнього покриву були на Подолі та в Русанівських садах (9 балів). На Печерську, Біличах, Академмістечку та Святошино стан ґрунтів оцінили в 8 балів. Дивно, що в Голосіївському районі, де найбільше зелених зон, середній показник — 7 балів.
Найбільш забрудненими назвали наступні мікрорайони: Троєщина, Райдужний, ДВРЗ, Соцмісто, Стара Дарниця та Воскресенка — вони отримали по 4 бали.
В чому проблема невтішного стану ґрунтів?
Варто виділити три основні пункти через які, ґрунти київського регіону піддаються постійним забрудненням:
- Навмисне забруднення ґрунтів аграрними підприємствами. Як би це дивно не звучало, та столичні аграрії власноруч забруднюють покриви через використання великої кількості добрив та пестицидів з метою отримати врожай. Однак у кожної монети є дві сторони, а український чорнозем — високобуферний. Буферність визначає частку речовин, яку може абсорбувати земля. Наші ґрунти спочатку вбирають багато хімічних речовин, а потім віддають ці ж домішки овочам, фруктам та іншим культурам, які ми споживаємо.
- Неграмотний підхід до висівок. Столичні аграрії дотримуються правила сівозміни з метою посадити якнайбільше культур для прибутку, та родючість ґрунту продовжує падати, а покрив гумусу — виснажуватись. Така земля легко піддається ерозії, особливо вітровій. Таким чином в Києві за останні сто років стало на одну третю менше гумусового шару (це приблизно 40 см), а на його відновлення піде понад 8 тисячі років.
- Зайнятість ґрунтів агрокомплексами. Київські аграрії розорали понад 50% землі. В нашій країні загалом найвищий відсоток використання землі в господарських потребах у світі. Цим не треба пишатись, адже це може привести не тільки до зниження родючості чорнозему, а ще й до зміщення ґрунтових зон і появи суцільного степу у всьому регіоні.
Владі обовʼязково потрібно звернути увагу на те, як ведеться господарство, щоб не допустити зниження родючості чорнозему, що може надалі призвести до уповільнення розвитку економіки України та аграрного сектору в ній.