Дарницька ТЕЦ є важливою складовою добробуту киян, адже постачає тепло та електроенергію майже для 300 тисяч жителів лівобережного Києва. Проте діяльність столичної теплоелектроцентралі має й негативні наслідки, зокрема для екології та здоров’я киян. Про Дарницьку ТЕЦ далі на kyiv.name.
Заснування та діяльність ТЕЦ
Дарницька ТЕЦ, або ТЕЦ-4 – це теплоелектроцентраль, яка постачає тепло та електроенергію промисловим підприємствам та житловим масивам Дарницьких та Дніпровських районів столиці. Знаходиться вона у Дніпровському районі Києва на вулиці Гната Хоткевича, 20. Поява Дарницької теплоелектроцентралі була зумовлена розвитком нового промислового району Києва. Проєкт був розроблений у 1934 році київським інститутом “Енергопроект”, який тоді називався київським проєктним бюро українського відділення всесоюзного тресту з проєктування теплових електричних станцій, мереж та підстанцій.
Проте реалізувати плани завадила Друга світова війна. Впровадження задумів відбулося вже після закінчення воєнних дій. У 1954 році була здана перша черга Дарницької ТЕЦ потужністю 50 МВт. У цей період також була збудована перша в радянському союзі градирня (пристрій для охолодження великої кількості води). Також згодом на ТЕЦ запровадили турбоагрегат №5, який збільшив потужність електростанцій міста до 330 000 кВт. До того ж, у цей час ввели в експлуатацію перші ЛЕП з напругою 110 кВ. До 1960 року станція досягла потужності у 250 МВт. Вже на цей період Дарницька ТЕЦ стала найбільшою станцією Європи. Друга черга Дарницької ТЕЦ була завершена в 1965 році.
Щодо самої ТЕЦ, то вона працює зокрема на вугіллі та природному газі. На теплоелектроцентралі встановлені три електрогенератори, загальна потужність яких становить 160 МВт. Також в ТЕЦ ввели в експлуатацію два турбоагрегати потужністю 50 МВт та 60 МВт, а також шість енергетичних котлоагрегатів. Наразі теплова потужність станції становить близько 1228 Гкал/год, електрична – 160 кв/год. Для досягнення таких результатів ТЕЦ спалює близько 300 тисяч тонн вугілля на рік. Станція опалює близько 10% житлової площі Києва, тобто близько 5 000 000 млн кв. метрів або 1050 житлових будинків та понад 120 шкіл та медичних закладів.
Екологічні наслідки
Дарницьку ТЕЦ називають головним забруднювачем Києва та неспроста, адже щодня в атмосферу, землю та воду столиці потрапляє близько 300 тонн шкідливих відходів, таких як: оксид вуглецю, оксид азоту, бензопірен, діоксид сірки, діоксид азоту, а також алюміній, барій, берилій, миш’як, мідь, нікель, ртуть, свинець, бор, кадмій, мідь, залізо, цинк тощо. До того ж, ТЕЦ має неабиякі проблеми з утилізацією відходів шлаків, що залишаються після спалювання вугілля. Підтвердженням цього став висновок Державної екологічної інспекції, яка в одній із перевірок виявила перевищення забруднення води миш’яком у 14 разів, ванадієм у 17 та селеном у понад 7 разів. Також за даними Державного лабораторного центру на глибині 20 см виявлене значне забруднення цинком до 5 гдк, та міддю до 17 гдк. Наслідком такого забруднення є різноманітні захворювання органів дихання, нервової системи, шкіри, онкологічні захворювання тощо.
Цікаві факти
- У період створення станції Дарницька ТЕЦ була однією з найбільших та найкращих ТЕЦ СРСР.
- Проєкт Дарницької ТЕЦ був настільки вдалим, що в подальшому його використовували для будівництва ще близько 16 електростанцій в Україні та закордоном.
- У радянські часи на замовлення станції було збудовано 2 житлові квартали в оригінальному архітектурному стилі: один поблизу Ленінградської площі, другий – в межах вулиці Будівельників та Івана Дубового.