Київське море — мальовниче місце за Києвом, яке так люблять містяни! Для деяких це прекрасне місце для відпочинку, хтось любить тут рибалити, а деякі засмагати на пляжах чи смажити шашлики на дачах поруч. Та чи замислювались ви хоч раз, що було на місці Київського моря? Про хроніку будівництва та стан водосховища — далі на kyiv.name.
Будівництво Київської ГАЕС та ГЕС — поштовх до будівництва Київського моря
У 1960-х роках влада Радянського Союзу прийняла рішення про вдосконалення енергетичної системи Києва й розумним рішенням здалось будівництво Київської ГАЕС та ГЕС. Та для цього необхідно було “вирити” водосховище.
Роботу над Київським водосховищем розпочали у 1959 році. Як відомо, ГАЕС відкрили в рекордно короткі терміни, тож Київське море викопали впродовж декількох місяців. Але ж маємо розуміти, що вирито його було не на порожньому місці.
Київське море простягається в 100 кілометрів, найширша його частина дорівнює 14 кілометрів, а максимальна глибина близько 14-16 метрів. Площа водосховища дорівнює 92 тисяч гектарів, й затоплено було близько 52 населених пункти, де проживало понад 33 тисячі людей. Певне діло, що влада попередила людей про затоплення землі, дала час й скромну компенсацію за переїзд. Людям буквально доводилось “розбирати” старі будинки й зводити нові з тих же дощок. Але не всі були згодні на це й будинки протестувальників просто знесли бульдозером.
Більшість переселенців з колишніх сіл переїхала до населеного пункту “Нові Петрівці”. Цікаво, що переселяли людей по списках й вулиці могли називати на честь сімʼї, що на ній проживала (наприклад, вулиця Коваленків або вулиця Шевченків). Ті хто жили на території Київського водосховища згадують, що територія до забудівлі була багата на ставки, озера, луги й родючі ґрунти. Та жахливим є спогад про те, що впродовж декількох років в Київському морі плавали труни з колишніх кладовищ.
Про “Сталінські забобони”
Деякі історичні фахівці запевняють, що ідея створення Київського водосховища зʼявилась ще у 1930-х роках й належала Йосифу Сталіну. Одного разу він спитав у проєктувальника Дніпровського каскаду про наслідки у разі знищення кременчуцької греблі. На це йому відповіли, що затопить територію аж до Запорізької атомної електростанції. Такий перебіг подій колишнього вождя не влаштовував й він хотів, щоб поштовх води знищив всі греблі розташовані знизу. Так і зʼявилась ідея будівництва Київської ГЕС, греблі якої розташовувалися б на 30 метрів вище й виконували оборонну функцію у випадку війни.
Й дійсно, сили води зі зруйнованої греблі Київського водосховища вистачило б, щоб зруйнувати всі інші дамби та створити непрохідні болота шириною 30-500 кілометрів для ворожих армій.
Про дно Київського моря та радіацію
Екологи залучають відпочивати біля Київського моря, та не купатися в ньому навіть попри наявність пляжу. Річ у тім, що у водосховище впадає три річки: Дніпро, Припʼять, Тетерів та їхні притоки. Внаслідок аварії 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС тонни радіонуклідів потрапили у Київське море й осіли там на дні тим самим “врятувавши” Чорне море від екологічної катастрофи.
В інфопросторі ходять думки про технологічну зупинку Київської ГЕС й наслідки осушення Київського моря. Першочергово, треба зазначити, що радіоактивний пил, який “дрімає” в мулі на дні моря згодом пошириться всією Україною силою вітру й це може повторити масштаби трагедії на ЧАЕС за думкою екологів. Річ у тім, що штучна водойма зберігає близько 2000 кюрі стронцію, 5000 кюрі цезію та 50 000 кюрі плутонію.
Водолази неодноразово спускались на дно моря й знаходили там речі цікавіші за пні не викорчуваних дерев, човни й речі колишніх жителів. Таким чином у 2017 році за 2 кілометри від лінії берега у селі Ровжі знайшли дві авіабомби на глибині всього 150 сантиметрів. Експерти встановили, що бомби важили 250 кілограмів при заряді 128 кілограмів. Ліквідувати бомби можна було тільки на місці й силу вибухової сили оцінили в 0,6 кілометра, а можливий радіус розльоту осколків в 12,5 кілометрів.
Активності на Київському морі
До повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, на річковому вокзалі, що на Поштовій площі, можна було сісти на пароплав й чотири години “гуляти” Дніпром, виїхавши на Київське море та його шлюзи.
Цікаво й те, що впродовж багатьох років й до 2014-го року, на Київському морі проводили перегони по типу “Формули 1”. Водні скутери набирали швидкість до 200 км/год й це було дуже видовищно для містян й селян.
Про аварійне становище дамби та загрозу для “нижнього” Києва
Дамба Київського моря — в аварійному стані, й це не секрет для людей. Багато експертів робили чимало прогнозів про те, що станеться у разі руйнації дамби. Київський еколог Василь Кредо зазначив, що у такому випадку порив сили води зруйнує в першу чергу дамбу Канівського та Кременчуцького водосховища й на Запорізькій АЕС може статися аварія. За 3 хвилини після прориву, 4-метрова хвиля накриє Оболонь, потім Троєщину, а за 10-15 хвилин дістанеться до Подолу та Русанівки. В результаті буде підтоплено майже 30 міст й ще більше селищ України.
Та доктор географічних наук Віктор Вишневський робить більш оптимістичний прогноз. Він зазначив, що рівень води Київського водосховища — 103 метри над рівнем моря. Більшість районів столиці розташовані на рівні вищу за цю позначку (130-160 метрів), тільки Оболонь й Поділ трохи нижче. Та навіть у такому випадку райони не постраждають сильно від потопу.