Масовані ракетні атаки російських військ восени-взимку 2022-2023 років ледь не знищили енергетичну систему України. Тисячі населених пунктів по кілька тижнів залишалися без електроенергії. Великі площі електрогенеруючих підприємств ставали легкою здобиччю для ворога, а їх руйнування загрожувало техногенними катастрофами (що, зокрема, й сталося на Каховській ГЕС). Зважаючи на це, все більше почали обговорювати питання альтернативних джерел енергії. Далі на kyiv.name.
Розвиток вітрових електростанцій
Одним з видів альтернативних джерел енергії є вітрові електростанції. Цікаво, що на території України такі об’єкти з’явилися ще у 1920-х роках. Вона була збудована у Криму, генерувала 100 кВт електрики і була на той час найбільшою у світі. На жаль, під час Другої світової війни вона була знищена.
Будівництво вітрових електростанцій відбувалося й після здобуття Україною незалежності. Однак, обсяги електроенергії, які вони генерували, займали дуже малу частку в енергосистемі держави.
У 21 столітті, коли Україна почала активно впроваджувати ідеї сталого розвитку та започаткувала енергетичну реформу, масштабування альтернативних джерел виробництва електрики стали пріоритетними. Станом на 2018 року вітрові електростанції генерували близько 505 МВт електрики.
Значну роботу у розвитку ВЕС здійснює компанія “ДТЕК”. Будівництво Тилігульської вітрової електростанції на Миколаївщині, яку запланували як найбільша ВЕС у Східній Європі. Згідно з проєктом, її виробничі потужності складають 500 МВт електроенергії при обсязі інвестування у розмірі 650 млн євро. Це забезпечується за рахунок встановлення 83 турбін, які можуть виробляти 1,7 ТВт електрики щороку. Цього достатньо для обслуговування 900 тисяч домогосподарств.
Перспектива для столичного регіону
На думку деяких експертів, вітрові електростанції можуть стати успішною альтернативою для міст та сіл. Проаналізуємо вигоди від цієї ініціативи для міста Києва.
Враховуючи, що столиця споживає дуже багато електрики, працювати над проєктом будівництва ВЕС, яка забезпечить електрикою все місто, не є доцільним та економічно вигідним. Однак існує сенс розглядати будівництво вітрових станцій для забезпечення комунальних підприємств (електротранспорт, водопостачання і каналізація, медичні установи). Варто зазначити, що за спостереженнями енергетиків, влучання ворожих ракет у такі відносно малі об’єкти як електровітряки, є рідким явищем. Що надає для ВЕС перевагу над іншими альтернативними джерелами виробництва електроенергії (наприклад, над сонячними панелями).
Також перспективним виглядає будівництво вітрових електростанцій в громадах навколо Києва, які почали відігравати роль і як спальних районів для столиці, і як розміщення виробничих потужностей та логістичних центрів.
Візьмемо для прикладу середньостатистичну пристоличну громаду, у якій проживає близько 12 тисяч людей. Тут розташовано орієнтовно чотири тисячі об’єктів (домогосподарства, підприємства, установи). Дохідна частина місцевого бюджету становить понад 200 млн гривень у рік. Споживання електрики близько 7 МВт. Аналізуючи ринок, дізнаємося, що витрати на виробництво ВЕС такою потужністю можуть скласти приблизно 350 млн грн. Так, ця сума в 1,75 раза перевищує місцевий бюджет, але потрібно враховувати, що за кілька років проєкт може окупитися і ВЕС вже приноситиме дохід у громаду.
Плюси від такої ініціативи: автономність щодо споживання електроенергії, зниження навантаження на енергосистему України, зміцнення відповідальності керівництва громади перед своїм населенням, зниження ризиків у випадку надзвичайних ситуацій, екологічність тощо.
Однак, разом з тим, існують складності з реалізацією цього проєкту, що пов’язано із законодавчими питаннями регулювання енергетичного ринку.
Для фінансування будівництва можна залучати грантові кошти. Для будівництва вітрової електростанції потужністю 7 МВт може бути достатньо 1 га землі.