Двоє київських школярів допомагають українським школам компостувати відходи

Двоє київських школярів допомагають українським школам компостувати відходи

Після обіду учнів шкільні їдальні викидають понад 30 літрів сміття. Київські підлітки знайшли вихід і придумали спосіб перероблення відходів прямо у школі, пише kyiv.name.

Як виникла ідея створення стартапу?

стартап

Чотирнадцятирічна Софія-Христина Борисюк та її товариш Нікіта Шульга організували шкільний проект "Компола", назва якого походить від слів "компостувати" і "школа". 

Софія-Христина завзято підтримує екологічність, але дівчина стверджує, що окрім проведення еко-маршів потрібно і щось робити. Досвід компостування дівчина отримала в сім'ї, де Борисюки сортували власні відходи і компостували їх. Така ідея виникла через неродючу землю на їх приватній ділянці. А після того як родина встановила компостер і почала удобрювати землю переробленими відходами, родючість значно підвищилась, а овочі і квіти стали великими і гарними. 

Сама ж ідея виникла у Нікіти, проте досвіду юнак не мав, але разом з товаришкою вони створили дуже корисний шкільний проєкт. 

Суть роботи полягає у тому, що школа має придбати компостер, окремі відра для сміття, які закриваються, які необхідно поставити у їдальні. І основне це черв'яки. Компостер має бути об'ємом 900 літрів. Апарат по переробці має встановлюватись на сиру землю, туди буде стікати рідина, яка створюється у процесі, що являється теж добривом. Для роботи з відходами потрібно придбати спеціальні черв'яки "Старателі". Саме вони можуть з'їсти найбільше відходів в порівнянні з іншими хробаками. Дві тисячі черв'яків щодня будуть смакувати до двох кілограм відходів, до того ж вони не перебірливі. 

Як віднеслись вчителі до встановлення компостера у школі? 

1

Однокласники та вчителі підтримали молодий проєкт, проте шкільний персонал переживав, аби учні не перегоріли та дійсно займалися своєю справою.

У своїй школі підлітки знайшли вільну від асфальту територію і встановили копостувальний апарат. Далі шарами викладаються відходи і трохи посипаються землею та листям та двічі в місяць поливати водою. 

Влітку підліткам було складніше: школа не працювала і доводилось самим щоразу їздити і доглядати. 

Різкий запах та щури та які недоліки проєкту?

Молоді відкривачі на початку переживали через можливий різкий запах, бо поруч із школою жилі будинки, які могли поскаржитись і екологічний стартап припинив би свої починання, але на диво різкого запаху не з'явилося.

Проте виникли інші складнощі. Одного разу кухарі викинули м'ясо до компостеру. Переробка перетворилась у гноїння, з'явився вонючий запах і одразу набігли щури. Це все сталося дуже швидко, за пару днів. Але вирішенням стала чорна бузина, якої бояться гризуни. Тому було вирішено посадити декілька кущів поруч з компостером. 

Як українські школи підтримали молодий проєкт?

2

Всього 3 роки пройшло від початку екологічної роботи, проте вже більше двісті тридцяти шкіл співпрацюють з "Комполою". А Софія-Христина та Нікіта допомагають їм. Встановити компостер не складно і коштує це близько трьох тисяч гривень, які як варіант можна зібрати, організувавши ярмарку в школі чи виставу для мешканців населеного пункту, а на виручені кошти придбати все необхідне і почати допомагати природі. 

Підлітки мають свій сайт https://www.compola.org ,де розмістили всі матеріали, щоб школи могли зацікавитись і підтримати сортування і компостування власних відходів. 

Також молоді люди беруть участь у конференціях в тому числі і міжнародних. Їх проєкт доцільний і дієвий. Тому що, якщо органічних відходів у смітті не буде, його значно легше відправити на переробку. 

The website encountered an unexpected error. Please try again later.