Дніпро — це “головна артерія” України. Протягом століть річка відіграє значну роль у житті українців. Річка Дніпро – дім для багатьох видів флори та фауни, а також джерело питної води для людей. Як відомо, 57% його вод протікає по території України. Лише вдумайтесь в ці цифри. Далі на kyiv.name.
Неможливо, не згадати той факт, що Дніпро є середовищем проживання для багатьох рідкісних тварин: червонокнижної річкової видри, бобра, нутрії. В цей надскладний час Дніпро не лише забезпечує людство питною водою, але й дає змогу виробляти велику кількість електроенергії, що вкрай важливо.
Не варто забувати також те, що річка слугує для українців, особливо для киян, як справжній порятунок влітку від жари. Пляжі на березі Дніпра — окреме задоволення не лише киян, але й туристів.
На жаль, мало хто задумується в якому стані перебуває річка, яка страждає від рук людей, які щодня забруднюють відходами та хімікатами Дніпро.
Вплив життєдіяльності людини на річку
Основною загрозою якості води в Дніпрі та стану його екосистем є каналізаційні стоки з міст та великих промислових центрів. Протягом останніх 15 років цей вид забруднення досяг критичного рівня через погіршення та зношення систем водоочищення. Зливова каналізація в багатьох містах знаходиться в критичному стані, а деякі населені пункти взагалі не розвʼязують проблему стоків, скидаючи їх безпосередньо в річку. До того ж у міські колектори нелегально підключаються автомийки, станції шиномонтажу та приватні будівлі.
Останнім часом особливо гостро стоїть питання забруднення Дніпра побутовими та іншими відходами. Зокрема, фосфати з сучасних мийних засобів потрапляють в каналізацію і не відфільтровуються наявними системами очищення. За даними експертів, щорічно у воду потрапляє 27 тисяч тонн фосфатів. Крім того, дощові та талі води, що вбирають машинні оливи та інші шкідливі речовини, спричиняють значні забруднення. Разом вони складають третину всіх забруднень, які надходять у Дніпро.
Іншим негативним фактором антропогенного впливу є несанкціонована приватизація та забудівля прибережних територій та охоронних санітарних зон. Різні парки та зони відпочинку — це звичайно приємне задоволення, але мало хто замислюється про наслідки відпочинку в такому місці. Звичайно, що поки наслідки можна спостерігати лише в екосистемі річки, але з часом проблема з забрудненістю торкнеться й самих киян та гостей столиці.
Згідно з оцінками експертів, близько третини берегової лінії Дніпра зазнає руйнування через незаконне стихійне будівництво. Прибережні захисні зони перетворюються на намивні піщані пустелі, вирубуються старі соснові лісосмуги біля самого краю води, знищуються нерестовища цінних видів риб, а вздовж берега створюють насипи, які змінюють річище та звужують його. У водоохоронній зоні Київського водосховища в межах зони протипаводкового захисту здійснюється забудова ділянок, які не передбачені проєктом гідротехнічного будівництва. Це призводить до збільшення гідравлічного опору та створює ризик затоплення прилеглих територій. Але забудовників та мера це, ймовірно, мало цікавить, якщо не перешкоджають подібному бізнесу.
Промисловість
Основну частину загального обсягу використання водних ресурсів споживає промисловість, де на виробничі потреби йде в середньому 55% води. Одним із найсерйозніших факторів, що впливають на якість води в Дніпрі, є скидання забруднених стоків у водойми. Щороку в Україні скидається понад півтора мільярда кубічних метрів забруднених зворотних вод, з яких 20% взагалі не проходять очищення. На більшості підприємств обсяги скидання забруднюючих речовин значно перевищують встановлені гранично допустимі норми, оскільки ці норми встановлюються місцевими адміністраціями індивідуально для кожного заводу, що фактично призводить до підлаштування норм під рівень забруднення.
Особливу небезпеку становить потрапляння у водойми разом зі стічними водами різних патогенних мікроорганізмів, таких як бактерії, віруси, спори грибів, яйця паразитів тощо. Основними джерелами біологічного забруднення є стічні води цукрових заводів, м’ясопереробної та деревообробної промисловості. Особливо небезпечні такі забруднення у місцях масового відпочинку.
Наголошуємо, збереження тенденції до погіршення екологічного стану водних об’єктів басейну Дніпра в майбутньому може загрожувати біологічно-генетичною деградацією населення України та негативно позначитися на економічних показниках розвитку господарства.
Забрудненість Дніпра та здоровʼя киян
Не один мільйон киян, які споживають воду Дніпра, можуть залишитися без питної води вже через кілька десятків років. За даними від Міжурядової групи експертів зі змін клімату, саме скорочення запасів прісної води вже в цьому сторіччі стане нагальною проблемою людства.
Наслідки забруднення водних ресурсів можуть бути вкрай небезпечними для людського здоров’я, а в окремих випадках — навіть смертельними. Водне середовище забруднюють різні хімічні речовини, наприклад, такі як фторо-, хлоро-, фосфорорганічні сполуки, нітрати, нітрити, нітросполуки, пестициди та гербіциди. У питній воді можуть міститися численні шкідливі для людини бактерії, віруси, мікроорганізми, личинки та яйця паразитів. І все це в одній річці, тільки уявіть ці масштаби ризиків.
Як відомо, сучасні методи очищення водопровідної та стічних вод у країні не здатні ефективно видаляти віруси. Через це питна вода може стати джерелом небезпечних інфекційних захворювань, включаючи вірусний гепатит A (ураження печінки).
Забруднена вода може завдати організму серйозної шкоди. Наприклад, алюміній пов’язаний із виникненням раку грудей, хвороби Альцгеймера та аутизму, а надлишок заліза підвищує ризик інфарктів і спричиняє захворювання печінки, слизових оболонок та шкіри. Як відомо, сполуки хрому мають канцерогенну дію, тим часом хлориди подразнюють слизові оболонки та завдають шкоди крові та органам травлення, а ось нітрати сприяють утворенню злоякісних пухлин.
Тому тут вже вибір за кожним з нас, або ж ми докладаємо максимум зусиль та зберігаємо чистоту Дніпра, або ж в майбутньому на нас чекатимуть страшні хвороби та погіршення стану здоровʼя.
Як вплинула війна на якість води в Дніпрі?
Олександр Возний — начальник Управління екології КМДА, пояснив в інтерв’ю виданню “The Village”, чи якість води в Дніпрі може бути пов’язана з військовими діями.
За його словами, під час повномасштабного вторгнення, нікому не секрет, що біля Києва у лютому-березні 2022 року, коли була активна фаза бойових дій, у річку падали снаряди, а також звідти не раз витягали ворожі гвинтокрили. Начальник Управління екології КМДА запевняє, що на якість води це не вплинуло. Також за словами інших експертів з екології, хвилюватись за водних жителів теж немає сенсу, адже вони знаходять в повній безпеці. Згідно з твердженнями, тваринам було значно складніше, коли будували водні дамби. Але водночас, з часом воєнні дії все ж частково проявлять себе у негативному значенні для Дніпра, адже там знаходиться чимало російського заліза, яке з часом почне окислюватись.
Олександр Возний наголосив, що згідно з проведенням досліджень, хімічних забруднень, повʼязаних з воєнними діями, у водних ресурсах міста Києва не виявлено. А навіть ті ракети, які потрапляли в Дніпро, не стали джерелом забруднення, яке могло глобально вплинути на стан річки.
Зазначимо, починаючи з 2022 року купання в річці Дніпро категорично заборонено задля безпеки киян та гостей столиці, але жодні зауваження чи таблички на берегах не зупиняють охочих поплавати влітку в Дніпрі.
