Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України

Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка — 130 гектарів колекцій на дніпровських схилах

Це не парк у звичному сенсі, а наукова установа Національної академії наук, яка займає майже 130 гектарів пагорбів і ярів над Дніпром і зберігає одну з найбільших рослинних колекцій Європи — близько 11 180 таксонів із 220 родин. Тут одночасно працюють дослідники й гуляють кияни: між ботаніко-географічними ділянками, де відтворено рослинність Криму, Кавказу, Карпат і Далекого Сходу, тягнуться доріжки, а з верхніх терас відкривається краєвид на золоті бані Видубицького монастиря і заплаву Дніпра. Раз на рік, у травні, сад перетворюється на місце паломництва: зацвітає сирінгарій — сад бузків, закладений 1948 року, який за багатством видів і сортів вважають другим у світі.

Родзинки

• Сад бузків (сирінгарій) — 2,45 гектара схилу, закладені 1948 року за проєктом і під безпосереднім керівництвом ландшафтного архітектора професора Леоніда Рубцова. Колекція налічує 21 вид бузку з 28 відомих у природі, близько 90 сортів і приблизно 1500 кущів. Перші 30 сортів привезли до Києва 1946 року з Німеччини, серед них — бузок звичайний і бузок широколистий французької, німецької та американської селекції.
• Сорти, виведені саме тут — «Богдан Хмельницький», «Тарас Бульба», «Полтава», «Рожева хмара» селекції Леоніда Рубцова та «Леся Українка», створена його наступниками. Це рідкісний випадок, коли колекційна ділянка стала ще й селекційним центром світового рівня.
• Сад магнолій — закладений 1966 року; нині тут ростуть близько десяти видів магнолій, кілька різновидів і десяток культиварів. Цвітіння магнолій у квітні — перша велика подія сезону, коли ще голі гілки вкриваються великими білими й рожевими квітками.
• Розарій — 23 види троянд і понад 150 сортів; композиційно один із найпарадніших куточків саду, який тримає цвітіння з червня до жовтневих приморозків.
• Оранжерейний комплекс — понад 2000 квадратних метрів під склом, де зібрано близько 2900 таксонів тропічних і субтропічних рослин: орхідарій із приблизно 450 видами орхідей, ароїдні, бромелієві, кактуси й сукуленти, азалії та камелії, тропічні й субтропічні плодові.
• Ботаніко-географічні ділянки — «Крим», «Кавказ», «Карпати», «Далекий Схід», «Степи України», «Алтай і Західний Сибір», «Середня Азія», а також пакленова та грабова діброви. Це не клумби, а відтворені фрагменти справжніх рослинних угруповань на кількох гектарах кожен.

Що всередині

Площа саду — 129,86 гектара, і це передусім рельєф: сирецькі та печерські схили, яри, тераси й видові точки над правим берегом Дніпра. Колекційний фонд охоплює близько 11 180 таксонів, що належать до 220 родин і 1347 родів. Сад має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а окремі його ділянки — розарій і сад бузків — самі по собі визнані об’єктами національної спадщини.

• Сирінгарій — головна візитівка саду, регулярне планування з галявинами й доріжками, розрахованими так, щоб під час масового цвітіння натовп рівномірно розподілявся між куртинами.
• Дендрарій і колекційні ділянки деревних рослин, де представлено породи з різних континентів, зокрема хвойні-довгожителі.
• Оранжерейний комплекс із тропічними й субтропічними експозиціями — єдина частина саду, яка повноцінно працює цілий рік незалежно від погоди.
• Сад магнолій, розарій, ділянка півоній — три квіткові експозиції, що по черзі тримають декоративність від квітня до жовтня.
• Ботаніко-географічні експозиції — вісім великих ділянок, кожна з яких імітує природну рослинність окремого регіону.
• Наукова інфраструктура — гербарій, музей, бібліотека, розсадники; сад видає власні наукові збірники й веде інтродукційну роботу.

Чим зайнятися і для кого

• Ботанікам і садівникам-аматорам — це найповніша в країні жива довідкова колекція: майже кожна рослина має етикетку з латинською назвою, і за один візит можна побачити те, на що інакше пішли б роки подорожей.
• Родинам — довгі пологі доріжки, галявини, тінь і чіткі маршрути; діти надовго залипають в оранжереях серед кактусів і хижих рослин, а дорослі — у сирінгарії.
• Фотографам і парам — травневий бузок і квітневі магнолії дають один із найкрасивіших фонів у Києві; тут традиційно знімають весільні та випускні серії.
• Туристам — сад природно поєднується з Видубицьким монастирем біля його підніжжя: одна прогулянка дає і ботаніку, і давньоруську архітектуру, і панораму Дніпра.
• Тим, хто шукає тиші — у будні поза сезоном цвітіння дальні ділянки саду майже безлюдні, і 130 гектарів дозволяють годину йти, не перетинаючись із людьми.
• Школярам і студентам — сад проводить екскурсії за попереднім замовленням, і жоден підручник із ботаніки не замінить прогулянки ділянкою «Карпати» чи орхідарієм.

Як дістатися і практичне

Сад розташований у Печерському районі, на схилах над Дніпром, поруч із Видубицьким монастирем. Найближчі станції метро — «Печерська» та «Звіринецька» зеленої Сирецько-Печерської лінії (станцію «Звіринецька» до 2023 року називали «Дружби народів»); від обох до входу близько 15–20 хвилин пішки або кілька зупинок наземним транспортом. Уважно плануйте маршрут: у саду кілька входів, і від різних станцій зручні різні хвіртки.

Важливо: на відміну від міських парків, вхід до ботанічного саду платний — потрібен вхідний квиток, а відвідування оранжерейного комплексу оплачується окремо. Для дітей дошкільного віку, пенсіонерів та пільгових категорій вхід безкоштовний. Графік роботи сезонний: із травня до серпня сад відкритий з 8:30 до 21:00, із вересня до квітня — з 8:30 до настання сутінків, без вихідних. У травні, коли масово квітне бузок, години розширюють: сад працює з 7:00 до 22:00. Оранжерейний комплекс приймає відвідувачів щодня з 11:00 до 17:00. На звичайну прогулянку закладайте щонайменше дві години, на повний обхід із оранжереями — половину дня, а в пік цвітіння бузку краще прийти рано вранці або ближче до вечора.

Коли відвідати

Весна тут розгортається хвилями. У квітні першими вибухають магнолії в саду, закладеному 1966 року: великі квітки розкриваються ще на голих гілках, і ділянка стає найлюднішою точкою саду. Слідом за ними йдуть форзиції, декоративні яблуні й вишні, а на ботаніко-географічних ділянках прокидаються весняні ефемероїди.

Цвітіння бузку в травні — окрема подія в календарі Києва, а не просто сезонна прикмета. Приблизно два-три тижні 1500 кущів на 2,45 гектара схилу стоять суцільною фіолетово-білою стіною, і сад спеціально подовжує робочий день, відкриваючись о сьомій ранку й зачиняючись о десятій вечора. У вихідні в пік цвітіння тут дуже людно, тому досвідчені відвідувачі приходять у будній ранок: аромат найсильніший саме до полудня, поки не розігрілося повітря.

Улітку естафету перехоплюють півонії й розарій: 23 види і понад 150 сортів троянд тримають цвітіння з червня практично до перших приморозків. Це також час, коли схили дають рятівну тінь, а дальні ділянки саду майже порожні.

Осінь — сезон дендрарію. У жовтні ботаніко-географічні ділянки з кленами, дубами й буками фарбуються в кілька десятків відтінків, а з верхніх терас краєвид на Дніпро й Видубицький монастир відкривається найширше, бо листя рідшає.

Узимку сад працює як тиха засніжена прогулянкова зона, а справжнє життя переїжджає під скло: оранжерейний комплекс із орхідаріумом, кактусами й камеліями цвіте тоді, коли надворі мінус. Для багатьох киян січневий похід до оранжереї — щорічний ритуал.

Цікаво знати

Ідея великого ботанічного саду в Києві належала академікові Володимиру Липському, який ще 1918 року розробив наукові засади й структуру майбутньої установи, а домагався виділення ділянки академік Олександр Фомін. Офіційною датою заснування вважають 22 вересня 1935 року — того дня Рада народних комісарів УРСР ухвалила постанову № 1220 про створення нового ботанічного саду в Києві; масштабні посадки й розпланування розгорнулися вже наступного, 1936 року. У 1935–1938 роках дендрологічним консультантом генерального плану був Микола Птіцин, а першим директором у 1935–1940 роках — Вальтер Шмідт.

До 1941 року колекція налічувала близько 1050 видів рослин, але Друга світова війна й нацистська окупація знищили більшу частину зробленого. Відбудова почалася в березні 1944 року, коли сад очолив Микола Гришко (1901–1964) — саме він перетворив зруйновану ділянку на наукову установу світового рівня і керував нею до 1958 року. У липні 1944-го сад дістав самостійний інституційний статус. Для відвідувачів його відкрили значно пізніше — 29 травня 1964 року; відтоді сюди щороку приходить близько мільйона людей.

1948 року професор Леонід Рубцов заклав сирінгарій — сад бузків, який став головним символом установи. Матеріал для нього надійшов 1946 року з Німеччини: 30 сортів, які дали початок колекції, що сьогодні охоплює 21 із 28 відомих у природі видів бузку. Рубцов не лише спланував ділянку, а й вивів тут власні сорти — «Богдан Хмельницький», «Тарас Бульба», «Полтава», «Рожева хмара». За багатством видів і сортів київський сирінгарій вважають другим у світі, а за витонченістю планування фахівці називають його неперевершеним.

1991 року саду присвоїли ім’я Миколи Гришка, а 1999-го указом Президента України № 1286/99 установа дістала статус національного і нинішню повну назву — Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України. Від 2005 року садом керує Наталія Заіменко. Уся територія має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Поради відвідувачу

• У травні приходьте в будній день до полудня: аромат бузку найсильніший уранці, а у вихідні в пік цвітіння біля сирінгарію справжній натовп, і спокійно роздивитися сорти не вийде.
• Взувайтеся зручно: 130 гектарів розкидані по схилах і ярах, перепади висот відчутні, і повний обхід — це кілька кілометрів дорогами, які подекуди йдуть угору.
• Плануйте оранжереї окремо: комплекс працює вужчим вікном, ніж сам сад, — з 11:00 до 17:00, — і потребує окремого квитка, тому не залишайте його на кінець прогулянки.

Питання й відповіді

Вхід до ботанічного саду безкоштовний? Ні. На відміну від міських парків, це наукова установа НАН України, і відвідування потребує вхідного квитка. Оранжерейний комплекс оплачується окремо. Для дітей дошкільного віку, пенсіонерів і пільгових категорій вхід безкоштовний.

Коли цвіте бузок у сирінгарії? У травні; масове цвітіння триває приблизно два-три тижні, точні дати щороку зсуваються залежно від погоди. На цей період сад продовжує робочий день до 7:00–22:00 і публікує календар цвітіння.

Наскільки великий сад бузків насправді? Ділянка займає 2,45 гектара — це компактний сад на схилі, а не десятки гектарів. Її цінність не в площі, а в колекції: 21 вид із 28 наявних у природі, близько 90 сортів і приблизно 1500 кущів.

Чи працює сад узимку? Так, цілий рік і без вихідних. Із вересня до квітня сад відкритий з 8:30 до настання сутінків, а оранжерейний комплекс — щодня з 11:00 до 17:00, і саме він робить зимовий візит вартим витраченого часу.

Скільки часу закласти на відвідування? Мінімум дві години на прогулянку основними ділянками. Якщо хочете обійти ботаніко-географічні експозиції, дендрарій, розарій і оранжереї — плануйте половину дня.

Що є поруч із садом? Просто біля його підніжжя стоїть Видубицький монастир — один із найдавніших київських монастирів, заснований у другій половині XI століття за князя Всеволода Ярославича. Його золоті бані видно з верхніх терас саду.

Чи можна замовити екскурсію? Так, сад проводить екскурсії за попереднім замовленням — зокрема оглядові та тематичні по колекціях і оранжереях. Домовлятися потрібно заздалегідь.

Чи зручно тут із дитячим візком? Частково. Головні алеї тверді й широкі, але сад стоїть на схилах і ярах, тож окремі маршрути мають відчутні підйоми й сходи. Для візка краще триматися центральних доріг.