Національний природний парк «Голосіївський»

Національний природний парк «Голосіївський» — дикий ліс усередині мегаполіса

Це єдиний в Україні національний природний парк, який цілком лежить у межах великого міста, і один із небагатьох таких у світі. Майже одинадцять тисяч гектарів заповідних лісів, балок, ставків і заплав займають більш ніж десяту частину площі столиці й тягнуться від Святошина на північному заході до заплавних лук на півдні. Тут ростуть дуби, старші за двісті років, живуть борсуки й видри, гніздиться сотня видів птахів — і все це за півгодини від центру, зі станціями метро біля входів. Парк не має огорожі й каси: він починається там, де закінчується асфальт житлових масивів, і саме тому вимагає від відвідувача більше уваги до правил, ніж звичайний міський сквер.

Родзинки

• Дуби-велетні Голосіївського лісу — корінні грабово-дубові насадження, де окремі дуби звичайні мають вік понад двісті, а подекуди й понад триста років. Такого масиву старого лісу не зберегло жодне інше європейське місто такого розміру.
• Китаївські ставки й печери — каскад водойм уздовж Китаївського водотоку, над яким на крутому схилі відкриваються рукотворні печери XVIII-XX століть. Поруч стоїть Свято-Троїцький монастир, відомий як Китаївська пустинь; саме звідси починається одна з найпопулярніших екостежок парку.
• Дідорівські ставки — серце Дідорівської балкової системи й найглухіша частина лісу. Схили над ставками вкриті старим дубняком, а сама долина тримає прохолоду навіть у липневу спеку.
• Оріхуватські ставки — каскад із чотирьох водойм на струмку, що народжується в Голосіївському лісі й далі впадає в Либідь. Це найдоступніша вода парку: від метро до берега десять-пʼятнадцять хвилин пішки.
• Заказник «Лісники» з озером Шапарня — заплавний комплекс вільхових і соснових лісів на дніпровській терасі, ключова ділянка для водоплавних птахів і найтихіший куток усієї заповідної території.
• Еколого-освітня стежка з інтерактивними стендами — маршрут завдовжки 2,7 кілометра в центральній частині, облаштований у 2019 році. Стенди пояснюють, як влаштований балковий ліс, і роблять прогулянку зрозумілою навіть тим, хто вперше в лісі.

Що всередині

Парк складається з територіально розʼєднаних лісових масивів, кожен зі своїм характером: від плакорних грабово-дубових лісів на Київському плато до піщаних соснових терас і заплавних вільшняків. Ліси займають понад девʼяносто відсотків заповідної території, решта — болота, водойми й лучні ділянки. Усередині меж парку працюють наукові й освітні установи, тож ліс тут сусідить з обсерваторією, ботанічним садом і музеєм просто неба.

• Голосіївський ліс — основне ядро з двома балковими системами, Дідорівською й Китаївською, і каскадами ставків уздовж водотоків.
• Голосіївський парк імені Максима Рильського — окультурена частина зі штучними насадженнями й Оріхуватським каскадом; звідси найпростіше почати знайомство.
• Урочище Теремки — плакорна ділянка грабово-дубового лісу, зразок того, як виглядав правобережний лісостеп до забудови.
• Урочище Бичок і південна тераса — заплава Дніпра та піщана надзаплавна тераса з сосновими лісами, зовсім інший тип рослинності.
• Заказник «Лісники» — вільхові й соснові ліси з озером Шапарня, найцінніша водно-болотна ділянка.
• Святошинсько-Біличанський масив — північна частина, приєднана у 2014 році разом із лісами Святошинського лісопаркового господарства.

Чим зайнятися і для кого

• Родини з дітьми — дитяча екостежка «Перстень Мавки» біля Пирогова побудована навколо екологічної гри «В Чарлісі»: маршрут короткий, а завдання пояснюють ліс мовою, зрозумілою дошкільнятам.
• Спостерігачі за птахами — у парку зафіксовано сто видів птахів, і в південній частині прокладено маршрут з орнітологічним ухилом; найкращий час — травень, коли ліс співає з четвертої ранку.
• Ботаніки й фотографи — 650 видів вищих судинних рослин, з них два десятки з Червоної книги: підсніжник білосніжний, цибуля ведмежа, лілія лісова, любка дволиста, коручка чемерникоподібна. Квітневий ліс тут біліє суцільно.
• Бігуни й трейлранери — десятки кілометрів ґрунтових лісових доріг із мʼяким покриттям і перепадами висот у балках; це найкращий рельєфний тренувальний майданчик у місті.
• Ті, кого цікавить історія — Китаївська пустинь із печерами, Голосіївська пустинь, а поруч — Музей народної архітектури та побуту й Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук.
• Ті, хто шукає тиші — у Дідорівській балці й на «Лісниках» міський шум зникає повністю, і це рідкісний для Києва досвід повної лісової акустики.

Як дістатися і практичне

Парк розкиданий Голосіївським і Святошинським районами, тож точку входу обирають під маршрут. До Голосіївського лісу й Оріхуватських ставків найзручніше метро «Голосіївська» або «Васильківська» — десять-пʼятнадцять хвилин пішки. До південних ділянок і Теремків ідуть станції «Виставковий центр», «Іподром» і «Теремки», далі автобуси й маршрутки, зокрема маршрути 52, 56, 119, 212 і 470. До Китаївської пустині та початку стежки «Китаївські ставки Голосієва» довозить наземний транспорт від південних станцій. Вхід на територію вільний, кас і турнікетів немає, парк доступний увесь світловий день; памʼятайте про комендантську годину в Києві з 00:00 до 05:00 і про те, що в лісі затемно орієнтуватися важко. На одну екостежку закладайте дві-три години, на повноцінний вихід з пікніком у дозволеній зоні — половину дня. Мобільний звʼязок у балках подекуди слабкий, тому маршрут краще завантажити офлайн.

Коли відвідати

Квітень — головний місяць: на схилах балок суцільними килимами цвітуть підсніжники й цибуля ведмежа, ліс ще прозорий, і видно рельєф, який улітку ховається за листям. Влітку парк рятує від спеки: під зімкнутим наметом граба й дуба на кілька градусів прохолодніше, ніж на вулицях, а ставки віддзеркалюють крони; це також сезон комах, тож рахуйтеся з кліщами. Осінь дає найкращі кольори — грабовий підлісок жовтіє знизу вгору, і ліс кілька тижнів стоїть двоярусно розфарбованим; водночас це найтихіший сезон, бо відпочивальники зникають після перших дощів. Узимку на снігу читаються сліди звірів, а без листя з країв балок відкриваються довгі перспективи, недоступні в теплу пору.

Цікаво знати

Парк створено указом Президента України від 27 серпня 2007 року № 794 — після багаторічної кампанії київських екологів за збереження Голосіївського лісу від забудови. Первісна площа становила 4525,52 гектара, з яких 1879,43 гектара передали адміністрації в постійне користування. 1 травня 2014 року указом № 446/2014 до парку приєднали 6462,62 гектара лісів Святошинського лісопаркового господарства, і загальна площа зросла до 10 988,14 гектара; у постійному користуванні залишається 1888,18 гектара. Парк підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України. У його межах або впритул до них розташовані Національний університет біоресурсів і природокористування, Ботанічний сад, Голосіївська пустинь, Національний експоцентр України, клінічна лікарня «Феофанія», Головна астрономічна обсерваторія НАН України та Національний музей народної архітектури та побуту. Наукові обліки дали 650 видів вищих судинних рослин, 118 видів мохоподібних і понад 60 видів афілофороїдних грибів, а серед тварин — 31 вид наземних молюсків, 190 видів комах і 181 вид хребетних, зокрема 21 вид риб, 10 земноводних, 6 плазунів, 100 птахів і 44 ссавці. До Червоної книги України внесено 24 види рослин і 35 видів тварин, серед яких борсук, горностай, видра річкова, кутора мала, широковух європейський, мідянка й сірий сорокопуд, а з комах — жук-олень, махаон і мнемозина. Клімат тут помірно континентальний, із середньорічною температурою близько +7,2 °C і приблизно 600 міліметрами опадів на рік; ґрунти сформувалися на лесових відкладах Київського плато.

Поради відвідувачу

• Тримайтеся маркованих стежок і лісових доріг: значна частина території має заповідний статус, де сходити з маршруту, розводити вогонь, рвати рослини й збирати гриби заборонено.
• Взувайтеся під ґрунт, а не під асфальт: у балках після дощу глина тримається слизькою по кілька днів. З квітня по жовтень обробляйте одяг репелентом і оглядайте себе після виходу з лісу через кліщів.
• Плануйте маршрут із запасом світлового часу й тримайте в голові найближчий вихід до житлової забудови чи станції метро — у разі повітряної тривоги вам знадобиться саме він.

Питання й відповіді

Чи потрібен квиток або дозвіл? Ні, вхід до національного парку вільний, кас немає. Дозволи потрібні лише для наукової роботи, зйомок комерційного характеру та організованих групових заходів — це узгоджується з адміністрацією парку.

Наскільки великий парк насправді? Загальна площа — 10 988,14 гектара, це більш ніж десята частина території Києва. Але це не суцільний масив: парк складається з кількох розʼєднаних ділянок, тож обійти його «весь» за один вихід неможливо.

З якої точки почати, якщо я тут уперше? З Голосіївського парку імені Максима Рильського й Оріхуватських ставків: сюди найлегше дістатися метро, тут є доріжки з покриттям, і звідси можна поступово заглиблюватися в дикішу частину лісу.

Чи можна тут ставити намет або розводити багаття? Ні. Вогнища, стоянки з ночівлею й будь-яке відкрите полумʼя на заповідній території заборонені, як і в’їзд автотранспорту поза дорогами загального користування.

Чи безпечно ходити з дітьми? Так, якщо триматися облаштованих стежок. Для дошкільнят є окрема дитяча екостежка з ігровим сценарієм, а маршрути навколо ставків короткі й рівні.

Чи можна збирати гриби й ягоди? У заповідній зоні — ні, це прямо заборонено природоохоронним режимом. Парк створювався саме для збереження природних комплексів, і будь-яке вилучення рослин чи грибів порушує його режим.

Кого реально можна побачити з тварин? Найчастіше — білок, дятлів, соєк і водоплавних на ставках. Борсука, горностая чи видру бачать рідко й переважно на світанку; сліди на снігу взимку трапляються значно частіше за самих звірів.

Скільки часу займе екостежка? Центральна стежка має 2,7 кілометра й проходиться за годину-півтори з зупинками біля стендів. Довші маршрути навколо Дідорівських або Китаївських ставків забирають три-чотири години.

Чи є на території вбиральні та вода? В окультурених частинах, зокрема в парку імені Рильського, побутова інфраструктура є. У глибині лісових масивів її немає, тому воду беріть із собою.