Протягом останніх років кияни час від часу помічають в Дніпрі медуз. Тварини зазвичай мають невеликий розмір та з’являються влітку. Медузи в прісній річці викликають чималий подив у містян. Точаться розмови про причини появи тварин у Дніпрі та їх можливу небезпеку для людини й екології. Далі на kyiv.name.
Сама по собі наявність медуз в Дніпрі – це нормально
Фахівці запевняють, наявність медуз в річці цілком природна. Річ у тім, що в Дніпрі водяться прісноводні медузи, а саме: Craspedacustа. На українських теренах цей вид знайшли ще у 1979 році. Такі медузи зустрічаються у прісних водоймах багатьох країн світу та не несуть загрози для людини.
Чи можуть прісноводні медузи зашкодити Дніпру? Доктор Біологічних наук професор Роман Новіцький вважає, що чутки про шкоду, яку медузи завдають річці, перебільшені. При помірній кількості медуз вони є навіть корисними для річки. Коли медуз стає надто багато, вони починають конкурувати з рибами за їжу, що дійсно негативно впливає на екологію водойм. Проте активними медузи є близько 2 місяців на рік при температурі понад 26 градусів. У разі зниження температури медузи перебувають в стані поліпа на дні Дніпра, а дорослі особини – гинуть.
Велика кількість медуз у Дніпрі симптом, а не причина поганої екологічної ситуації в Києві
Розмноженню медуз, як зазначалось вище, сприяє висока температура. Через кліматичні зміни літо в Україні стало помітно більш спекотним. В Києві температура може досягати 30-40 градусів.
Біолог Олег Маренков зазначає, що збільшення кількості медуз свідчить про зміління та заростання Дніпра. Зміління Дніпра та утворення островів пояснюється знову ж таки потеплінням. Заростанню водоростями сприяє ще декілька причин.
Професор Новіцький вбачає причину появи надмірної кількості водоростей у використанні мийних засобів із вмістом фосфату. Так, одним грамом нітрогену ми живимо близько однієї тисячі грамів синьо-зелених водоростей. Європейський Союз заборонив продаж мийних засобів із вмістом фосфату. В Україні теж були запроваджені обмеження щодо концентрації фосфату. Частина з обмежень вже діє, а частина – набере чинності лише з 31 грудня 2026 року. В будь-якому разі з об’єктивних причин до повної заборони нашій державі ще далеко.
Також Новіцький радить для покращення екологічного стану Дніпра будувати очисні споруди. Наразі до річки потрапляє надто багато шкідливих речовин. Це властиво для таких мегаполісів як Київ, але ситуацію можливо виправити. Також важливо, щоб аграрії дотримувались законодавства. Іноді поля використовують до самого берега, що призводить до попадання у водойму пестицидів. Водночас Водним кодексом України передбачені захисні водоохоронні смуги. Новіцький також наголошує на необхідності екологічної освіти. Екологія Дніпра значною мірою залежить від самих киян (як підприємців, так і звичайних містян), адже екологічна свідомість може допомогти зберегти основну річку української столиці в умовах браку регулювання з боку держави.
Вищенаведені чинники є вкрай шкідливими для екології Дніпра самі по собі та сприяють появі надмірної кількості медуз. Медузи можуть з’їсти кормову базу, якою харчуються риби, що призведе до зниження кількості останніх. Тоді риби почнуть зосереджуватись в місцях, де здійснюється водозабір, потрапляти до технічних споруд, які забезпечують життєжіяльніть столиці, та створювати там перешкоди.
Отже, прісноводні медузи є цілком нормальним і безпечним явищем для Дніпра. Водночас необхідно піклуватись про річку, щоб популяція медуз залишалась на оптимальному рівні.