Задайте будь-якому перехожому запитання: “Який найбільший річковий острів України?” Якщо відповідь і буде, ймовірно, що звучатиме: “Хортиця”. Більшою мірою це викликано тим, що люди знають лише про Хортицю завдяки порівнянню з козацьким минулим України. Але не всі знають, що найбільший острів України знаходиться на відстані близько 40 км від столиці. Далі на kyiv.name.
Невідома земля
Любичів – це острів, який утворився за рахунок розгалуження річки Десна. Північний рукав, який протікає з боку Вишгородського району, залишив за собою назву Десна. А от південний, який проходить через землі Броварського району Київщини та Козелецького району Чернігівщини, має низку різних назв. Найбільш відомими з них є Любич та Рать.
Ймовірно, що віддаленість від великих міст та слабка промоція території як зони відпочинку чи історичної спадщини, залишили Любичів без статусу найбільшого острова України. Лише у 2000-х роках географи почали його визнавати. Очевидно, що цьому також сприяла публікація книги-дослідження краєзнавця Василя Онопрієнка “Пісня над Любичем”, у якій він, зокрема, описує неймовірну природу острова.
Перші офіційні дослідження острова відбувалися теж лише на початку 2000-х років. Столичні науковці під час експедиції дослідили наявних представників тваринного та рослинного світу. Відповідно до їхніх висновків, острів перебуває у природному стані. Це сприяло тому, що вони ініціювали розробку концепції створення на території Національного природного парку “Подесіння”. У 2008 році навіть було створено інтернет-петицію на підтримку цієї ініціативи. Однак реалізація проєкту є сумнівною. Це пояснюється розпаюванням земель на території острова та практично відсутністю законодавчих механізмів відчуженням приватної власності на користь таких ініціатив. Окрім того, варто звернути увагу на те, що острів знаходиться на території трьох громад: Пірнівської, Зазимської та Остерської. Таким чином, географічна віддаленість між центрами прийняття рішень теж є перешкодою.
Археологічних досліджень острова не відбувалося. Однак при цьому зустрічаються поодинокі знахідки артефактів, якій відповідають культурі ямково-гребінцевої культури.
Варто зазначити, що за певними ознаками можна вважати, що земля на острові не бачила людського плуга. Підтвердженням цьому є, зокрема, те, що територія не є зручною та сприятливою для землеробства. Тут багато дрібних водойм, переважає піщаний ґрунт та відсутнє зручне сполучення з “великою” землею.
Свого часу у селі Літочки був дерев’яний міст до острова. На галявині проводився всеукраїнський захід із язичницькими старослов’янськими обрядами. Участь у ньому брав також Василь Вірастюк. На галявині досі зберігся встановлений дуб-Перун. Однак через зростання кількості браконьєрів міст було зруйновано самими місцевими. На жаль, це не зупинило незаконні дії мисливців та рибалок. Під час мілководдя браконьєри переправляють позашляховики на острів та ховають їх в кущах. У сприятливий період переправившись човном на острів ці злочинці займаються знищенням тварин та риби.
“Придесенська Січ”
У 2021 році місцевими ентузіастами було запропоновано створити на частині острова біля села Літочки парк “Придесенська Січ”. Відповідно до ідеї, це має бути територія площею близько 5 га. На ній розміщуються об’єкти для проведення заходів культурного, спортивного та національно-патріотичного спрямування. Зокрема, тут заплановано збудувати музей з дерева, де зберігатимуться історичні експонати краю. Також планується встановити вхідну групу у вигляді замкової вежі (на прикладі парку “Київська Русь”).
Сполучення із “великою” землею планується за допомогою понтонної переправи.
