Краса весняного Києва заворожує, закохує, вражає цвітінням різноманітних рослин, духмяними пахощами квітів. Теплими травневими вечорами можна помилуватися величними каштанами, які стали одвічною окрасою міста. Далі на kyiv.name.
Достеменно невідомо про точну дату появи каштанів у Києві, вона окутана багатьма легендами, а також офіційними свідченнями. Існують відомості про завезення гіркокаштанів монахами з Візантії ще у XI ст.
Часи широкого розповсюдження каштанів у Києві
Найбільшого поширення висадка таких зелених насаджень набула у XVIII-XIX ст. У матеріалах «Історія міста Києва» (1799-1800 рр.) згадуються «дикі» (неїстівні) каштани, що їх заможні кияни «розводять у садах лише для краси їхніх квітів».
За свідченнями істориків, після закінчення французько-російської війни 1812 р. відставні офіцери привозили з Європи до Києва величезну кількість каштанів.
Наразі кияни та гості міста можуть побачити найстаріший каштан, якому понад 350 років. Відомо, що він посаджений митрополитом Петром Могилою на території Троїцького Китаївського чоловічого монастиря.
Дослідник Києва Максим Берлінський у 1826 році писав “на київському Подолі серед горіхових, абрикосових і інших фруктових дерев з’явилося красиве декоративне дерево – кінський каштан, – квітуче біло-рожевими квітками пірамідальної форми”.
За радянських часів набула поширення версія про висадку каштанів за керівництвом генерала Бібікова у 1842 р. вздовж бульвару Тараса Шевченка . Однак таке озеленення Києва дуже не сподобалося Миколі І. Коли імператор побачив дерева, на його обличчі з’явилася гримаса. Існують здогадки, що така реакція на побачене була викликана укусом комахи. Також можливо Микола І був невдоволений саме через невеликі розміри саджанців. Так чи інакше, було прийнято рішення викорчувати всі каштани та посадити на їхньому місці пірамідальні тополі, які були дуже популярними в Європі. Стурбовані кияни не змогли залишити без догляду саджанці каштанів, залишені напризволяще, тому забрали їх до своїх затишних двориків і тим самим прикрасили Київ.
Зараз у Києві налічується близько 1 млн каштанів. Кількість дерев різко скоротилась під впливом екологічних факторів і часу. Проте останнім часом місцева влада зацікавилась цією проблемою та почала висадку каштанів нових сортів, що витримують перепади температур та появу нових шкідників.
Каштани – вічний символ Києва
З роками каштан набрав такої популярності, що його почали зображати усюди: знаменитий “Київський торт” тільки чого вартує; морозиво в шоколаді з горіхами, жетони у метро. У XX ст. суцвіття каштана навіть прикрашало герб Києва.
Нині в Києві знаходиться два пам’ятники каштану, один з яких – на території Маріїнського парку, іншу мініскульптуру можна побачити на стіні будинку КМДА на вул. Хрещатик, 36.
“Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.
Молодісь мила, – ти щастя моє”.
Про уквітчаний каштанами Київ була створена легендарна пісня “Київський вальс” у 1950 році, яка стала неофіційним гімном столиці. Студенти Київського медичного інституту по закінченню навчання звернулися до поета Андрія Малишка і композитора Платона Майбороди з проханням написати пісню, яка б дозволяла кожному зануритися у дивовижні часи молодості. Аби закарбувати в пам’яті щасливі, світлі, безтурботі моменти швидкоплинного життя. Відчувати радість і втіху від спогадів, які перехоплюють дух.
Саме так каштани стали вічним квітучим символом Києва. Символом молодості та краси, який надихає.