Як відомо, в наш час, саме собаки міцно утвердилися в ролі найкращого друга людини.
Однак, як стало відомо kyiv.name, нові дані в області археології, опубліковані днями в науковому журналі «Археологічні та Антропологічні Науки» (Archaeological and Anthropological Sciences), припускають, що наші предки в Бронзовому столітті надавали перевагу іншим тваринам.
Дослідження показало, що лисиці утримувалися в якості домашніх тварин племенами Бронзового століття 4300 років тому. Розкопки на двох стародавніх цвинтарях, де лисиці були поховані разом з людьми, дозволяють припустити, що люди колись були так само дружні з ними, як тепер з собаками.
Зокрема, археологи, що проводили розкопки на Піренейському півострові, виявили останки лисиць в людських похованнях. На ділянках також були присутні кістки вовка, 32 собак і 19 копитних ссавців, що свідчить про поховальну практику, характерну для раннього і пізнього бронзового століття, коли померлих ховали разом з одомашненими тваринами.
Наприклад, в одній могилі археологи виявили тіло чоловіка поруч зі скелетом корови. В іншій – крім людини, покояться тіла двох собак і двох корів. І третій – кістки молодої жінки в супроводі двох лисиць, кози і рогатої худоби.
На користь того, що лисиця вважалася саме домашнім улюбленцем, свідчить факт наявності зрослого перелому ноги, зафіксований на останках лисиці. Важливим є те, що перелом був вилікуваний шляхом накладення шини. Саме це дозволило вченим зробити висновок про те, що лисиці вважалися домашніми тваринами, турбота про яких (годування, лікування) покладалося на людей. І факт лікування перелому шляхом іммобілізації це доводить.
Також вчені припустили, що раціон лисиць був дуже схожий з таким у сучасних собак, ледве відрізняючись в бік більшої хижості. Це дозволяло давнім людям утримувати лисицю без додаткових турбот про її харчування.
За словами експертів, лисиць важче приручити, ніж інших тварин через «дику впертість», тому тривалий час вважалося, що їх не можливо одомашнити.
Однак, це стосується нас – сучасних людей. А глибоке розуміння природи нашими предками, як бачимо, зробило свою справу.