На краю Зазимської громади Броварського району знаходиться село Літочки, яке разом з селом Соболівкою та хутором Парнею утворюють один старостинський округ. Далі вже йде Остерська громада Чернігівщини. Літочки унікальні тим, що берег села омиває річка Рать (Любич), яка є відгалуженням Десни. Далі на kyiv.name.
Краса природи
Різні частини річки Любич мають свої назви. Одна з них це Сліпець. Тому що це сліпа, не проточна річка, яка влітку пересихає. Назва пішла від того, що на початку 20 століття річка була пересипана на кілька років річковим висипом і стала непроточною. Потім знову по весні пересип був розмитий водою і все стало на свої місця.
Між селами Крехаїв та Літочками річка називається Рать. Це трьохкілометровий відрізок ріки, де в давнину відбулася битва. Одним із давньослов’янських синонімів битви є слово “рать”. Можливо ця подія пов’язана з існуванням городища у лісі біля Літочок. До речі, на території заповідника “Залісся” поряд з селом є руїни давнього городища.
Луги за річкою називаються Зараттем.
Невелика ділянка річки навпроти села Літочки називається просто Річкою, а луки за нею — Заріччям.
Між селами Літочки та Соболівка річка має назву Любич, з наголосом на другому складі, а сінокоси за нею – Залюбиччям.
У Соболівці, у межах озера Бродець і до урочища Чорна Круча річка знову називається просто Річкою, а луги за нею – Заріччям. Від урочища Чорна Круча і далі до впадіння у Десну річка має назву Любич, але вже з наголосом на першому складі.
В архівних документах зустрічається назва річки Нелюбич, Нелубич, а також “село Соболівка лежить біля безіменного струмка”. Та це не про річку Любич згадка, а про річку Блогову, яка звʼязувала мілководне озеро Стави та річковий затон Яма.
Таке різноманіття у назві однієї й тієї ж річки можна пояснити тим, що села засновували не одразу а протягом 100—150 років. На першому етапі свого заснування люди жили замкнуто, не мали між собою міцних стосунків, тому й поширення інформації про річку проходило повільно.
Ще на початку 20 століття в річці були глибокі ями близько 20 метрів. Однак за сто років цей показник знизився до 6-7 метрів.
Така глибина характерна і для більшості озер на острові в межиріччі Десни і Любичі. Відносно глибини, то як у річці, так і у Десні утримується стійка тенденція до обміління.
Річище Любича суттєво змінюється. За спостереженням старожилів на межі 20-21 століть у районі сіл Соболівка та Літочки біля урочища Журава утворилося нове озеро Ровок біля лівого берега, а трохи далі насипано острів з пересихаючим рівчаком на місці змитого річкою урочища Дуби.
Ще на початку 1900-х років дорога з Соболівки на село Літочки проходила по лівому березі і була майже прямою, але протягом другої половини 20 століття був дуже підмитий лівий берег, і поле площею до шести гектарів опинилося в річці, а на його місці утворився вже згаданий острів. Сам берег вигнувся дугою. Нижче цього острова, навпроти урочища Благова, процес підмивання перекинувся на правий берег.
Сучасне село Літочки
У процесі здійснення реформи децентралізації населені пункти Літочківської сільської ради увійшли до складу Зазимської сільської територіальної громади.
У селі знаходиться будинок культури із залою на понад 100 місць. У цьому ж приміщенні знаходяться кабінети старостинського округу та сільська бібліотека. Через село проходить регіональна дорога Т 10-08, яка сполучає Київ та Чернігівську область. Є фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку та храм Православної церкви України. Населення Літочок разом з селом Соболівкою та хутором Парня становить не більше 1000 осіб. Однак у Літочках знаходяться садові товариства, а влітку будинки у цих селах орендують кияни, які хочуть втекти від міської метушні. Тому фактичну кількість населення округу визначити важко.
