Київ це класична урбанізована природно-техногенна геосистема зі складною взаємодією природних та техногенних, тобто антропогенних факторів у часі та просторі. На продовженні понад 1500-го періоду на території Києва неодноразово відбувалися небезпечні процеси – землетруси, зсуви, ерозія, просідання, що іноді набували катастрофічного характеру. Забудова території Києва з початком його існування призвела до суттєвої зміни природних умов, утворення штучного середовища та включення в геосистему нових елемнтів у вигляді різпоманітних споруд. Техногенний вплив на надра уже виявлено у всіх комплексах гірських порід Києва. Так, в умовах щільної міської забудови ґрунтові основи перебувають під впливом статичних і динамічних навантажень, що призводить до змін їх властивостей, виникнення деформацій будівель і споруд та загроз для життя і діяльності людей. Далі на kyiv.name.
Зміна геологічного середовища Києва
Зміна геологічного середовища території Києва містять в собі активізацію екзогенних геологічних процесів, спричинених порушенням рослинного покриву, режимів поверхневих та підземних стоків, особливо на правобережних схилах Дніпра та його притоках (річка Либідь та численні яри), осідання території під впливом статичних та динамічних навантажень, інтенсивного забору підземних вод, підтоплення території внаслідок витікання побутових та промислових вод із водопровідних мереж (Куренівська трагедія), накопичення значних обсягів порушених порід, твердих та рідких відходів, які призводять до бактеріологічного та теплового забруднення ґрунтів поверхневих та підземних вод. Найбільш потенційно небезпечні для території Києва та його околиць процеси двох груп – ендогенні (сучасні повільні вертикальні та горизонтальні тектонічні рухи, сейсмічні коливання ділянок земної кори, крипові зміщення середовища вздовж розломів) та екзогенні (зсуви, ерозійні та суффозійно-просадкові, заболочування). Особливо загрозливе значення з урбанізації Києва набуває явище вібраційного фону. Це поширення в геологічному середовищі вібраційних коливань від різних техногенних джерел.
На урбанізованих територіях Києва джерелами вібраційного фону є рух автомобільного, рейкового (трамвай, метрополітен, як наземний, так і підземний) транспорту, вібрації та удари під час проведення будівельних робіт нульового циклу (улаштування паль, ущільнення трамбуванням), об’єкти промисловості, на яких передбачено технологічні процеси з вібраційними впливами (формувальні машини, преси, турбоагрегати, центрифуги, молоти). Вібраційні коливання, що поширюються від таких джерел, передаються ґрунтам, впливаючи на їх міцнісні властивості, а потім — фундаментам будівель і споруд, призводячи до появи пошкоджень у їх конструкціях та виникнення несприятливих для людей умов у приміщеннях.
Наслідки зміни поширення вібраційного фону геологічного середовища Києва
Проблема негативного впливу техногенних динамічних навантажень на зміни властивостей компонентів геологічного середовища урбанізованих територій є на сучасному етапі однією з найважливіших в інженерній геології. І основною метою тут є встановлення та організація умов безпечного проживання і діяльності людини в містах, що зазнають зростаючого впливу техногенних динамічних навантажень, розроблення ефективних заходів інженерної підготовки та інженерного захисту від вібраційного впливу.
Є чимало прикладів негативного прояву дії техногенних динамічних навантажень на ґрунтові основи і споруди. У Києві техногенні вібрації підсилили, а в деяких випадках і спричинили, осідання та деформацію окремих будівель і споруд. Наприклад на початку 1980-х років під час прокладання лінії метрополітену вздовж вулиці Велика Васильківська в конструкціях костелу Святого Миколая утворилися тріщини і спостерігалися осипання уламків бетону.
Оцінюючи територію Києва з огляду можливих наслідків впливу динамічних навантажень, слід мати на увазі, що різні негативні явища та процеси, пов’язані з цим впливом, найбільш вірогідні там, де спостерігається поєднання високого рівня динамічного впливу з вразливим геологічним середовищем. Така ситуація характерна для центру міста з інтенсивним трамвайним та автомобільним рухом і значною потужністю пухких обводнених техногенних відкладів як на прикладі з костелом Святого Миколая в центрі Києва.