Початок ХІХ століття став важливим періодом в історії розвитку міста. Внаслідок приєднання Правобережної України до Російської імперії Київ став адміністративним центром новоствореної Київської губернії, що прискорило соціально-індустріальний розвиток міста та спонукало до покращення умов життя в Києві. Далі на kyiv.name.
Так, перша централізована система господарсько-побутової каналізації міста Києва була введена в експлуатацію ще 21 січня 1894 року. Звичайно в таких випадках згадують історію про те, як створювалася ця досить складна інженерна інфраструктура міста на Дніпрі. Ступінь цивілізованості суспільства судять по розвитку систем каналізації, як кажуть деякі дослідники. Тут слід відзначити, що Київ у розвитку систем каналізації ніколи не був крайнім. Він був одним з перших шести міст Російської імперії, де було запроваджено централізовану мережу каналізації з очищенням стічних вод на куренівських полях зрошення. У місті була зреалізована так звана напірно-самоплинна (зважаючи на рельєф) Шонівська система каналізації. Шонівською вона названа тому, що на мережі в певних місцях були встановлені (під землею) помпові станції, так звані ежектори Шона (за ім’ям англійського винахідника, що їх винайшов).
Будівництво першої каналізації
На жаль місту не вдалося віднайти досить значні кошти для будівництва системи каналізації. Тому було вирішено будувати її за приватні кошти. Для цього було створено акціонерне товариство київської каналізації. Тому в 1892 року розпочало діяльність Київське акціонерне товариство міської каналізації, створене київськими власниками будинків на підставі статуту, затвердженого тим же роком імператором Миколою II. Акціонери обрали правління товариства у складі трьох осіб. До складу першого правління увійшли І. Афанасьєв, А. Абрагамсон і С. Олтаржевський. Правління контролювало спорудження і експлуатацію каналізаційних мереж та споруд, дбало про зростання дивідендів на акції.
При будівництві каналізаційних мереж та споруд раз по раз вже тоді виникало безліч спірних питань, котрі треба було вирішувати шляхом певного нормування і врегулювання (До речі таке врегулювання здійснюється і до цього часу).
Прокладали першу централізовану каналізацію в місті Києві, яку звели за спільним проєктом інженерів з Одеси К.Я. Балкіна і Р.П. Сабліна уже 21 грудня 1894 року. Її побудували вулицями Еспланадна, Єлизаветинська, Катеринівська, Інститутська, Кріпосний провулок до Олександрівської вулиці і далі по ній, Набережно-Хрещатицькій, Верхньому Валу, Житнєторзькій площі, Притиско-Микильській вулиці, Олексанрівській площі, Андріївському узвозу, Десятинній і Великій Житомирській вул., Бульварно-Кудрявській вул., Галицькій площі, а також Львівській площі; уздовж вул. Жилянської, Прозоровської, Рогнєдинської, Мало-Васильківської, Басейної і Левашовської і до вул. Еспланадної.
Допомога з Одеси
Керівники Одеси допомогли киянам у розробці правил користування каналізацією. На прохання Київського міського голови міський голова Одеси надіслав листа до Києва з примірниками «Обов’язкових постанов про утримання у чистоті подвір’їв, про облаштування й очищення помийних ям і відхожих місць, затверджені міською Думою Одеси 1879 року і надруковані у місцевій топографії Шульце. З Одеси до Києва надійшли і зразки бланків підписки з розробкою дозволів на прокладання у подвір’ях відгалужень до централізованої каналізації; зобов’язань власників оперативно сплачувати за невідкладні ремонтні роботи, включаючи ремонт хідників, бруківок і навіть з застереженнями не псувати дерева та інші матеріали.