Для художників і письменників осінь як муза – захоплює і надихає. Але комунальні служби мають менш романтичний погляд на осінь. На перший план виходить проблема прибирання листя. Але що відбувається з опалим листям далі, куди воно відправляється? Далі на kyiv.name.
Так уже не можна
Раніше листя просто спалювали. Тепер це суворо заборонено. Під час горіння листя важкі метали та вуглекислий газ потрапляють у повітря, яке в Києві й так не відрізняється чистотою. Тонна спаленого листя – це понад 30 кг шкідливих речовин у повітрі. Як наслідок – величезна шкода здоров’ю людей і навколишньому середовищу.
Один із нещодавніх методів боротьби з опалим листям полягав у його вивезенні за межі міста. Понад 100 тисяч кубометрів, приблизно стільки листя опадає восени в Києві, вивозили й скидали в компостні ями. Щороку доводилося викопувати дедалі більше таких ям, і міська влада разом з екологічними організаціями знайшла ефективні способи утилізації листя.
Скарб під ногами
З 2020 року в Києві застосовується незвичайний спосіб перероблення опалого листя. Головну роль у цьому процесі відіграють каліфорнійські черв’яки. Ця спеціально виведена порода вміє переробляти листя на цінне органічне добриво – гумус. Процес доволі простий. Зібране листя щільно укладають у компостні ями та витримують там близько 3-х місяців. За цей час відбувається ферментація компосту. Потім у ями запускають черв’яків. Вони поїдають цю органіку і переробляють її на біогумус.
Багато комунальних підприємств уже уклали договори з фермами, які розводять черв’яків. Вигода подвійна: екологічний спосіб перероблення листя і підживлення зелених насаджень у місті. Отриманим гумусом удобрюють ґрунт на газонах, клумбах і в парках Києва.
Однак не все листя відправляється на перероблення. Частину його спеціально не прибирають, щоб захистити коріння багаторічних дерев і чагарників. Листя слугує повітряною подушкою, яка оберігає рослини від морозів. Звісно, тепер зими в Києві стали набагато теплішими й рідко трапляються сильні морози, але молоді дерева, особливо південних порід, потребують такого захисту. Цей шар листя утримує вологу в ґрунті та захищає коріння від різких перепадів температури, які можуть зашкодити рослинам навіть під час теплих зим. Крім того, така мульча з листя поступово розкладається і стає додатковим добривом.
Альтернативні проєкти
У 2020 році в українських підприємців народилася оригінальна ідея. Стартап «Releaf Paper», запущений у Житомирі, запропонував переробляти опале листя на картон й обгортковий папір. Розробив цю технологію Валентин Фречко, випускник КНУ імені Тараса Шевченка. Цей метод дає змогу не тільки утилізувати органічні відходи, а й зберігає дерева від вирубки. Щоб виробити одну тонну целюлози потрібно 2,3 тонни листя або випубати 17 дерев. Київська влада зацікавилася цією можливістю, тим паче, що іноземні компанії вже запропонували внести кошти на розвиток підприємства. Хоча виробництво такого крафтового паперу поки що не стало масовим, це дає надію на те, що незабаром кожен із нас зможе тримати в руках пакет або блокнот, зроблений зі звичайного листя, яке рік тому просто лежало під ногами на тротуарі. Цей проєкт – чудовий приклад того, як комерційний підхід і турбота про екологію можуть змінити наші звичні погляди на прибирання та перероблення сміття.
Уроки осені
Грамотна утилізація відходів – це приклад відповідального ставлення міста до турботи про свою екосистему і про своїх громадян. Тішить, що Київ обрав шлях правильних екологічних рішень прибирання листя, не зупиняється на досягнутому та шукає нові способи використання цього природного ресурсу. Як показала практика – інноваційні підходи до перероблення відходів не тільки можливі та ефективні, але й приносять прибуток.