Таємниці Київського моря, які здивують кожного

На півночі від української столиці в районі Вишгорода є ідеальне місце для літнього відпочинку — Київське море. Мешканці мегаполісу люблять його за чисту воду, довгу берегову лінію, якою можна гуляти годинами, наявність кількох баз відпочинку та гарні краєвиди навколо. Але мало хто знає, що не лише цим славиться київське море. Історики стверджують, що воно приховує багато таємниць з минулого, які увійшли в історію. Докладніше про них на kyiv.name.

Як виникла ідея створити штучне море?

Згідно з архівними відомостями, ідея створення штучного водоймища з’явилася в 1930 роках. Вона належить засновнику диктатури в СРСР — Йосипу Сталіну. Інженери йому розповіли, що якщо підняти дамбу на 30 метрів, потужність випущеної води буде настільки руйнівною, що зможе зупинити наступ ворога у разі війни.

Ідеальним варіантом того, як це зробити стало будівництво київського водосховища. Планувалося, що воно буде виконувати роль лінію оборони. Екологи заявили, що у разі руйнування греблі вся сила водного потоку створила б водну перешкоду для ворога шириною 500 км. Крім того, у водах київського моря планувалося створити гідроелектростанцію як додаткове джерело енергії.

Як розпочалося будівництво водосховища?

Будівництво штучної водойми почалося у другій половині 90-х років. Воно тривало закінчено 1964 року. Саме тоді на одне штучне море почали впускати воду. Це був один із найбільших проектів у СРСР. Для його реалізації використовувалися сучасні розробки у сфері будівництва та металургії.

Спочатку планувалося створити київське водосховище площею понад тисячу квадратних метрів. Саме тому робітникам довелося вивести 16 млн. м³ землі. Для порівняння — площа 52 населених пунктів. Його максимальна глибина складає 16-18 метрів.

Люди самостійно розбирали на частини будівлі та переїжджали на нові місця для постійного проживання. Тим із них, хто погоджувався переїхати, виплачували мінімальну компенсацію, а будинки решти людей цілеспрямовано зносили бульдозером. Невдовзі з’явилося нове поселення під назвою Нові Петрівці. Цікавим фактом про нього є те, що у перші роки його існування місцеві жителі називали вулиці своїми ініціалами.

Як водосховище стало київським морем?

Як заявили екологи, перед будівництвом київської ГЕС ділянку території недостатньо якісно підготували до наповнення водою. Згодом кілька років вони часто помічають зміни у складі мінеральних речовин. Зокрема у воді київського моря міститься багато солі. Саме тому на дні води дуже розвинена флора і фауна. Тут швидко прижилися хіба види морських рослин та тварин, що мешкають у Чорному морі, а саме: водорості, риба-голка, тюлька…

Також ця водойма стала морем завдяки тому, що в нього впадають різні річки: Уж, Ірпінь, Прип’ять, Тетерів та інші. Завдяки цьому за кілька років воно стало найпопулярнішим місцем для літнього відпочинку. Мешканці столиці та найближчих регіонів приїжджають сюди, щоб скупатися у воді, відпочити на пляжі, побути на природі та піти на рибалку.

Що знаходили кияни у водах Київського моря?

Ця водойма існує з 1959 року. За багато сотень років з його вод діставали різні предмети. Багато хто з них так і залишився на дні Київського моря після негативних подій в історії. Наприклад, після Чорнобильської катастрофи у його водах було виявлено радіоактивне пил, а під час Другої світової війни там потонули кораблі, міни та боєприпаси.

Коли війна закінчилася, на дні моря також залишилися предмети сільського господарства, які належали раніше місцевим жителям. А ще там кілька разів знаходили частини житлових будинків, автомобілі та водні судна. Досі деякі з них все ще перебувають на дні Київського моря, а інші перебувають у музеях чи зникли багато років тому. Тому, цілком можливо знайти нові старовинні об’єкти, які раніше належали місцевим жителям.

Що раніше знаходилось поряд із Київським морем?

На початку ХХ століття тут було багато сіл. Його мешканці займалися сільським господарством та говорили, тут дуже родюча земля. Вони вирощували овочі та фрукти, якими поповнювали свої запаси продуктів, а також їх продавали чи закатували на зиму. Також у цій місценості була дуже розвинена риболовля. А ще люди ловили рибу, яку потім продавали її у Києві чи регіонах поблизу.

У цій місцевості було кілька десятків будинків та старовинних церков. Оскільки люди жили поруч із морем, то купалися в ньому влітку та відпочивали на пляжі. Проте так було недовно. Після будівництва водосховища та війни багато будівель селища залишився під водою. А його мешканці переселилися до найближчих населених пунктів.

Чому екологи не рекомендують у ньому плавати?

Незважаючи на те, що ця місцевість славиться чистими та красивими пляжами та базами відпочинку, екологи радять утриматися від купання у воді у дуже спекотні дні. Вони стверджують, що за температури +30 °С вода починає цвісти і частіше дохне риба. Наслідком цього стає поширення інфекцій, які можуть нашкодити людині. Не варто забувати і про наявність радіаційного мулу на дні Київського моря, який також може спричинити інфекційні ускладнення та хвороби. Крім того, за високої температури повітря вода в морі постійно застоюється, після чого виникають болота. Все це свідчить про те, що купання у воді у спеку може бути небезпечним для здоров’я.

Чи правда, що київське водосховище хотіли підірвати терористи?

Мало хто знає, що кілька років тому міська влада спільно зі співробітниками Служби безпеки України внесла київське водосховище до списку інженерних споруд, які можуть стати метою захоплення чи знищення терористів. До того ж, раніше кілька разів були випадки його мінування. Інформація про одного з них тоді з’явилася у пресі, коли було затримано голову облради Бориса Колеснікова.

Все почалося з дзвінка незнайомця, який почав загрожувати. Він сказав, що біля греблі київського водосховища знаходиться сорок замінованих об’єктів. А потім попередив, що вони вибухнуть, якщо суд не звільнить голову облради. В результаті міни так і не знайшли, натомість вдалося затримати того, хто дзвонив, і відкрити на нього судову справу. З тих більше не було відомо про терористичні видпаки біля дамби київського моря.

Що відомо про прорив дамби на київському морі наприкінці 80-х?

1980 року жителі Києва пам’ятають випадок, коли потужний потік води прорвав греблю у греблі на київському морі. Цю новину повідомили по радіо під час обідньої перерви. Це шокувало киян та викликало у багатьох із них паніку. Як пізніше з’ясувалося, насправді нічого поганого не сталося. На той час на ГЕС проходили навчання цивільної оборони. По цій причині інженер передав інформацію про те, що прорив греблі — це тренувальні навчання. Проте потім стало відомо, що секретарка його неправильно зрозуміла. Вона повідомила співробітникам радіо про те, що стався повінь після прориву греблі.

Чому Київське море може завдати такої ж шкоди, як і Чорнобильська АЕС?

Екологи заявляють, що знизити рівень води у Київському морі — не проблема. Але ніхто не робитиме це через те, що країна втратить багато електроенергії, яку виробляє гідроелектростанція. Також у разі пониження рівня води розпочнуться серйозні неполадки з водопостачанням. І найгірше те, що на сухій поверхні моря залишиться багато радіоактивного пилу. Коли він висохне, вітер його всюди рознесе. Це призведе до таких самих негативних наслідків, як і Чорнобильська катастрофа.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.