Ця історія про київське подружжя Ярослава та Світлану Семенців, які практично випадково знайшли забутий рецепт київського сухого варення, котре в XIX столітті вважалося символом та візитівкою міста. Попри виклики та складнощі сімейство все ж змогло відкрити власне виробництво, яке навіть в часи війни продовжує тішити своїх покупців корисними смаколиками. Далі на kyiv.name.
Як з’явився старовинний рецепт
Почнемо з того, що Світлана дуже полюбляла книжки, не тільки читати, але й колекціонувати. В її бібліотеці було їх безліч, але жінка мріяла додати в колекцію ще старовинну книгу Олени Молоховець “Подарунки молодим господиням”. Знайти її ніяк не вдавалося, але одного разу Світлані все ж усміхнулася доля. У одному із київських книжкових крамничок жінка помітила схожу обкладинку, як виявилося – це була та сама омріяна книга. Жінка давно її шукала, тому відразу ж хотіла придбати, але зробити це було не так вже й просто, адже видання було заброньоване іншим покупцем, до того ж, ще й коштувало шалених грошей – 300 доларів.
Спочатку жінка сумнівалася в тому, чи варто купувати таку дорогу книгу, але все ж вирішила здійснити свою мрію. Певно, це була дійсно доля, адже Світлані все-таки вдалося купити це видання, бо бронювання дивним чином скасували.
На той час подружжя спіткали складнощі з роботою, тому Ярослав та Світлана вирішили створити власну справу. На думку Семенців прийшла ідея відтворити забуте київське сухе варення. Для того, щоб почати справу, потрібно було дізнатися старовинний рецепт. Його сім’я Семенців шукала де тільки могла: відвідували безліч музеїв, зверталися до києвознавців, але все було безрезультатно. До речі, під час таких візитів, подружжя дізналося багато цікавої інформації, а саме, що в XIX столітті ця страва була надзвичайно популярною як в Києві, так і далеко за його межами, її вважали символом та візитівкою міста. Тоді казали: “Сухе варення не привіз – у Києві не був”.
А далі сталося диво, адже рецепт варення родина Семенців все ж знайшла, до того ж просто в себе вдома – в тій самій книжці, яку Світлана випадково придбала в маленькій київській крамничці. Як виявилося, там було чимало нотаток з рецептурою, які подружжя раніше не помічало.
Дещо про діяльність подружжя Семенців
Ярослав та Світлана варили варення спочатку вдома, на власній кухні. Виходило далеко не все, адже досвіду в харчовій промисловості як такого не було. Тому, Семенці питали поради щодо приготування у знайомих фахівців. З часом, продукції ставало все більше, тож виникло питання реалізації. Допомогла порадою донька, яка запропонувала відвідати фестиваль, де підприємці отримали чисельні позитивні відгуки, відтоді й зрозуміли, що рухаються в правильному напрямку.
Робота з виготовлення київського сухого варення досить складна та клопітка. Сушило подружжя варення у звичайній духовці, але це виявилося не дуже вдалим рішенням, тому чоловік згодом придбав професійну сушарку. Місця вона займала дуже багато, тому Ярослав її розмістив на четвертому поверсі власного будинку. В цьому були також складнощі, адже потрібно було постійно підіймати важку сировину. Тому, аби полегшити процес виробництва, подружжя прийняло рішення орендувати власне приміщення. Варто зауважити, що рецептуру продукту Ярослав та Світлана майже не змінювали, хіба що дещо модернізували, тому це справжнісіньке старовинне київське сухе варення. Підприємці не стоять на місці та продовжують експериментувати, створюючи ще більше нових смаків. Аби дивувати покупців, подружжя створює продукцію не тільки з фруктів, але й з овочів, навіть робили сухе варення з пастернаку.
Допомога військовим
Під час повномасштабного вторгнення виробництво припинило свою діяльність, але згодом, завдяки українським захисникам, все ж відновили свою роботу. В знак подяки підприємство “Київське сухе варення” продовжує активно допомагати українським військовим, передаючи на фронт смачні та корисні смаколики.