Досліджуючи корисні копалини, науковці зазвичай йдуть шляхом вивчення літосферу. Геологія – це перш за все сукупність наук, які вивчають будову оболонки Землі, її поклади твердих та рідких речовин. Україна загалом має величезний потенціал корисних копалин та викликає зацікавленість у цьому плані країн Європи, Америки та інших країн. Далі на kyiv.name.
Історія геології Києва
Формування геології Києва починається ще за часів Кия, Щека і Хорива, які півтори тисячі років тому заснували місто. Воно знаходилося на пагорбі, на правому березі Дніпра, що одразу створило вигідну позицію з воєнної точки зору. З Лівобережної України частіше за все кочівники робили свої набіги, тому їх відносно легко було помітити завчасно. Саме завдяки такій особливості спочатку було обране дане місце для побудови міста, а в результаті було отримано прекрасні поклади корисних копалин. В ярах розташовувалася глина, через що в тих місцях широко процвітало гончарство.
На появу різних корисних копалин протягом історії впливало багато різних причин. По-перше, це рівень води, який постійно змінювався, то піднімаючись, то опускаючись, у зв’язку з рухом тектонічних структур. По-друге, це льодовики, які рухалися територією України. Вони переносили за собою каміння та різноманітні породи, потім розставали і всі наноси залишалися на місці кінця їх руху. Все закінчилося простим осіданням, адже масштабні тектонічні рухи закінчилися.
Залежність геології Києва від його географічного положення
Київська область розташована на двох великих тектонічних структурах: Український кристалічний щит та Дніпровсько-Донецька западина.
Український кристалічний щит
Український щит – найбільша тектонічна структура в Україні, яка займає понад третину її території. Це певне підняття кристалічного фундаменту, дуже тонкий шар первинної оболонки Землі. Він був характерний великою кількістю тріщин та вулканів, через які на поверхню витікала магма. У зв’язку з цим, через роки та сторіччя, на території теперішніх кристалічних щитів утворювалися магматичні (рудні та нерудні) гірські породи. Здебільшого на таких тектонічних структурах утворюються залізні та уранові руди, рідкісні та благородні метали. Якщо ж оглядати частину Українського щита, на якій розташовані Київ та область, то вона характеризується утвореннями будівельних матеріалів: кварцового та будівельного піску, граніту, керамзиту, глини.
Дніпровсько-Донецька западина
На відміну від Українського щита Дніпровсько-Донецька западина – це здебільшого гірські породи такі як глина, вугілля, природний газ, крейда, нафта. Це найбільша геологічна западина світу, глибиною 20 метрів. Саме для Дніпровсько-Донецької западини характерні горючі корисні копалини: поклади нафти, газу та кам’яного вугілля. Також важливою частиною видобувних процесів даного родовища є кам’яна сіль.
Видобування корисних копалин
Поклади корисних копалин на Київщині мають певний чіткий поділ: 69% займають мінерали та будівельна сировина, 13% – це горючі гірські породи (здебільшого це торф, але іноді зустрічаються кам’яне вугілля, нафта та газ), все інше – рідкісні метали та води (питні, технічні та мінеральні).
Найбільше в Київській області розвинуте видобування мінерально-сировинних будівельних матеріалів:
- Облицювальний камінь – використовується на фасадах та всередині приміщень для прикрашання стін; дійсне 1 родовище, яке розробляється.
- Будівельний камінь (здебільшого граніт) – використовується для зведення стін; існує 23 родовища, а розробляється з них 15.
- Керамзитова сировина, або ж легкоплавкі глини – використовують для отримання штучного пористого гравію/піску (керамзит); існує 3 родовища, жодне з яких не розробляється.
- Будівельні піски – використовуються в замішуванні бетону та подальшого зведення стін; існує 46 родовищ, із яких розробляються лише 22.
- Скляні піски – використовуються для переплавлення у скло; існує 3 родовища, які не розробляються.
Оцінивши все вищесказане можна побачити, що розробляється набагато менше родовищ Київщини, ніж їх існує. Все це пов’язано із діяльністю, яку розгортали в СРСР. Гірничодобувна промисловість була широко розвинена, але у 90-х роках ХХ сторіччя прийшла криза та банкрутство для цієї сфери. Через це гірсько-геологічна добувна інженерія занепала та майже повністю припинилась.
Щодо горючих гірських порід на Київщині найбільш розробляються поклади торфу, який на території області утворюється з мохів, трави, чагарників та маленьких дерев. Україна – одна з небагатьох країн, в яких є торфовища та власні родовища паливного матеріалу. Торф’яником можна вважати лише ті болота, у яких шар торфу понад 30 сантиметрів. На Київщині родовища розташовані у трьох районах: Обухівському, Бучанському та Вишгородському. Київські торф’яники розробляються і досить активно, адже торф використовується для опалення, садівництва, отримання електроенергії. Ця порода не розкладається в грунті, а з часом накопичується. Небезпечна вона одним – пожежами, які виникають через засухи. Всього у Київській області 27 родовищ, розробляється з них лише 3.
Також на Київщині близько 200 місць покладів твердих корисних копалин, таких як рідкісні метали, фосфорити, бурштин та алмази. Для України видобування на таких родовищах Київщини є економічно невигідним та безглуздим, адже їх не багато і це просто зайві витрати.
