Завод “Радикал” – підприємство, яке знаходиться в Києві, вже не діє, але продовжує забруднювати повітря та ґрунти. Також його називають другим (або ж ртутним) Чорнобилем Києва. Головне управління екології та охорони природних ресурсів міста радить не підходити до заводу “Радикал” ближче, ніж на один кілометр. Далі на kyiv.name.
Історія заводу “Радикал”
Завод “Радикал” було збудовано у 1951 році на околиці Києва, але через те, що місто розширювалося, то в ХХІ сторіччі він знаходиться вже всередині міста на вулиці Червоноткацькій 61, за кілометр від станції метро “Лісова”. На той час таких підприємств як завод “Радикал” у Радянському Союзі було всього три. Вони займалися виробництвом певної продукції із використанням ртуті, яка була необхідна для енергетики, оборонної та хімічної промисловості.
У період з 1951 року по 1996 рік завод “Радикал” був монополістом (єдиним підприємством, що займалося подібною діяльністю) в Україні. Там вироблялися хімічні та синтетичні матеріали:
- пінополіуретан (застосовується для ізоляції покрівель, виготовлення панелей та ізоляційних блоків, що використовуються в холодильних та морозильних камерах, підвалах, саунах, лазнях);
- бертолетову сіль, або ж хлорат калію (використовується для виготовлення вибухових речовин, в медицині, для одержання кисню та хлору діоксиду з подальшим використанням в хімічних реакціях);
- гермабутил (спеціальна мастика, яка використовується для гідроізоляції, виготовлена з каучуку);
- хімічні засоби для захисту рослин.
У 1994 році завод “Радикал” приватизували методом корпоратизації та реорганізували у відкрите акціонерне товариство “Радикал” (ВАТ “Радикал”).
Проблеми на заводі
У липні 1996 року діяльність підприємства була призупинена з метою штучної реструктуризації його.
У 1998 році прокуратура Києва порушила кримінальну справу проти керівництва заводу “Радикал”. Звинувачення висувалися з причини шахрайства за ознаками складу злочину, що передбачено статтею 143 частиною другою Кримінального кодексу України (у ній встановлено відповідальність за вилучення в людини примусово або за допомогою обману органів або тканин, втручаючись в анатомію організму хірургічним або іншим шляхом, з метою їх трансплантації).
У березні 1999 року справа ВАТ “Радикал” була розглянута на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці. На ньому прийняли рішення звернутися до Генеральної прокуратури України із питанням створення спеціальної слідчої комісії, яка б далі займалася розслідуванням справ на ВАТ “Радикал”.
В кінці лютого 2000 року “Київенерго” звернулося до Верховного суду України з проханням визнати ВАТ “Радикал” боржником, адже на той час заборгованість заводу становила 1,220,670 гривень. Вже у серпні того ж року Арбітражний суд міста Києва постановив, що ВАТ “Радикал” визнається банкрутом, а також відкрив проти нього ліквідаційну процедуру.
З 1 лютого 2002 року ВАТ “Радикал” було визначено судом не лише як банкрут, а й як підприємство з підвищеною небезпекою від хімічних викидів у повітря та ґрунт.
Забруднення від заводу “Радикал”
Із 1996 року робота на заводі “Радикал” була зупинена. Почалася робота екологічної інспекції, яка на той час зафіксувала надзвичайну кількість шкідливих відходів:
- 134,6 тонни ртуті.
- 109 тонн сульфатної (або ж сірчаної) кислоти.
- 44 тонни ртутних шламів (частинок речовини, що зависли у воді).
- 62 тонни хлоридної (або ж соляної) кислоти.
- 12,5 тонни аміаку.
- 486 тонн шламів сольових розчинів.
- Приблизно 2500 тонн інших відходів.
Підприємство створювало надзвичайно сильну загрозу мешканцям міста Києва, адже його викиди потрапляли і у воду, і у повітря, і у ґрунт.
У період з 2001 року по 2006 рік було проведено величезну кількість ліквідаційних робіт на території ВАТ “Радикал”:
- На територію Державної корпорації “Українське державне об’єднання “Радон”” було вивезено 54 джерела іонізуючого випромінювання (спеціальні установки, які за допомогою радіоактивних речовин створюють альфа-, бета-, гамма-промені та рентгенівське випромінювання).
- Вивезено понад 127 тонн металевої ртуті, 96 тонн ртутного шламу, понад 1000 тонн обладнання, що було заражене частинками ртуті.
- Вивезено понад 1000 тонн хімічних речовин, що належать до різних класів небезпеки.
- Нейтралізовано 153 тонни хлоридної кислоти, понад 27 тонн сульфатної кислоти, 42 тонни купоросної олії (олеуму).
- 30 тонн хімічних речовин, походження яких було неможливо визначити, було відправлено до міста Шостка Сумської області на ТОВ “ЕЛГА” для знешкодження та нейтралізації.
- Знешкоджено 28 тонн вибухонебезпечних речовин у вигляді хлорату калію (або ж бертолетової солі).
У період з 2007 року по 2011 рік було призупинено роботи із завершення розв’язання екологічних проблем на заводі через відсутність фінансування від міської влади.
З 2012 року по 2015 рік роботи відновилися, сміття та відходи заводу вивозилися за кордон з метою знешкодження.
Влітку 2017 року було проведено брифінг Дмитра Байраченка, представника Держпродспоживслужби, на якому він зазначив, що вміст ртуті у повітрі все ще перевищує норму в 30 разів, а у ґрунті – в 12,5 рази.
За даними міської влади міста Києва завод “Радикал” є однією з найбільших проблем та загроз для екології. Роботи з ліквідації проблем на підприємстві проводяться і далі, але великих результатів це не приносить, адже станом на 2021 рік вміст ртуті в повітрі перевищує норму у 45 разів, що заподіює велику шкоду здоров’ю киян.
