Уже давно в українському суспільстві йдеться про те, що покупець, купуючи той чи інший товар для харчування, повинен мати інформацію про продукт, який він буде вживати в їжу. Адже від складу такого продукту, способу його виробництва багато в чому залежить здоров’я наших співгромадян. Здається, українці дочекалися того, що право споживача знати, який харчової товар він купує, нарешті буде узаконено.
Президент Порошенко підписав Закон про правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти. У дію він вступить через півроку після публікації. Kyiv.name дізнавався, про що повинен знати покупець, виходячи з тверджень Закону?
На фасованих харчових продуктах виробник зобов’язаний розміщувати таку інформацію:
- назва харчового продукту;
- список інгредієнтів;
- будь-які інгредієнти або додаткові матеріали для переробки, що викликають алергічні реакції або непереносимість і використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту, які залишаються в готовому продукті навіть у зміненому вигляді;
- кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;
- кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру;
- мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
- будь-які особливі умови зберігання і/або умови використання (за потреби);
- найменування та місцезнаходження оператора ринку, відповідального за інформацію про харчовий продукт, для харчових продуктів, що імпортуються – найменування і місцезнаходження імпортера;
- країна походження або місце походження (щодо м’яса або продуктів, назва яких може мати неправильну інформацію щодо країни походження);
- інструкція по використанню – у разі, якщо відсутність інструкції обтяжує використання харчового продукту;
- для напоїв ыз вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць – фактичний зміст спирту в напої;
- інформація про поживну цінність харчового продукту.
Особливо Закон підкреслює заборону на використання інформації, яка може ввести споживача в оману, особливо в частині властивостей і характеристик харчових продуктів і наслідків їх вживання, а також під час приписування харчовим продуктам лікувальних властивостей. Вказана заборона поширюється і на рекламу харчових продуктів.