Протяжністю більше ніж у століття: історія Національного ботанічного саду імені М.М Гришка

Певне, читачі, які знаються на історії столиці, прочитавши заголовок, здивуються: “Чому ж століття, якщо ботанічний сад було утворено в 1935-му році, а це означає, що зараз йому лише 86?!” Все більш заплутано, ніж ви могли собі уявити, й історія створення найвідомішого київського саду почалася ще за довго до його фактичного створення, пише kyiv.name.

Сад, який виріс на вогнях революції

Власне, якщо бути точним, всьому виною стали буремні події Українських визвольних змагань 1917-1922 рр. Гетьман Павло Скоропадський за короткий, але доволі насичений термін свого правління, встиг організувати величезну кількість культурних державних структур, які були покликанні служити на користь незалежній Україні. Так, його універсалами було створено Національну бібліотеку(яка тепер носить ім’я Вернадського), Національний історичний музей, Український театр оперти та драми(який, проте, був створений 1867-го року, але таким чином його “українізували”). Того ж таки 1918-го року, 14 листопада, було створено Національну академію наук України, при чому уряд виділив кошти на її перші кафедри: фізико-математичну, історико-філологічну та соціальних наук. Окрім них, та інших структурних відділів Української академії наук, в планах було й створення Ботанічного саду. І вже на засіданні II фізико-математичного відділу, перший президент УАН Володимир Вернадський доручив опіку садом Володимиру Липському, призначивши його директором.

Не вийшло у Києві? – давайте хоча б в Одесі…

Володимир Липський на той час був достатньо відомим українським ботаніком колишньої Російської імперії, керував кафедрою квіткових рослин при УАН, а також брав участь в організації природничих структур Академії наук. Це і комісія по вивчені фауни України, і комісія по вивченні її природних багатств. За роки численних експедицій, він дослідив флору високогірних районів Середньої Азії, Кавказу, Тунісу, Алжиру, і, звісно ж, України, написав 82 друковані наукові праці, відкрив 220 видів рослин, з яких 45 були названі його ім’ям, мав досвід управління Петербурзьким ботанічним садом. Тому кращого кандидата на посаду директора київського ботанічного саду годі було й шукати. Володимир Липський спланував до дрібнички(по суті він був ініціатором створення) всю структуру саду, і навіть почав його практичну реалізацію на вулиці Володимирській(сучасний знаходиться на Звіринці). Проте, подальшим планам завадила громадянська війна, а науковець, який у 1922-му році був обраний на посаду президента академії, був змушений подати у відставку. Власне, причиною стала його політична нейтральність, яка негативно сприйнялась більшовицьким режимом. Тому Володимир Липківській подався до Одеси і продовжив створення ботанічного саду, але уже місцевого.

Зрештою, після повернення Києву статусу столиці, у вересні 1935-го року уряд УССР ухвалив постанову про створення ботанічного саду при інституті ботаніки Всеукраїнської академії наук. Тепер ця дата і вважається початком існування Центрального республіканського ботанічного саду(зараз Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка) На створення була виділена ділянка площею 117га у київському районі “Звіринець”, і поступово тут почали з’являтися оранжереї та теплиці. Консультантом при створені саду виступав вже знайомий нам В. Липський, і до 1941-г року, сад уже вміщав 1050 сортів, видів та різноманітних форм рослин, а в оранжереях понад тисячу екзотичних тропічних та субтропічних екземплярів. Працювали в ботанічному саду такі відомі вчені-академіки як А. Сапєгін та В. Любименко,  а директором виступав В. Шмідт.

“Розквіт” саду після закінчення Другої світової

Згодом, як відомо, Київ зайняли німецькі окупаційні війська, і Академія наук була змушена переїхати вглиб російської території. Постраждав і ботанічний сад, більшість екземплярів колекції було сплюндровано.  Проте, після звільнення українських територій, сад відновили, тоді ж його директором було призначено М. М. Гришка, ім’я якого він носить донині. Про цього академіка В. Сосюра писав: «Він землю всю зробив би садом…». Були здійснені численні експедиції по всьому світу задля збагачення колекції, а директор саду поставив собі за мету не лише популяризацію науки, а й перетворення саду на центр відпочинку киян.

Власне, саме завдяки такій увазі та шанобливому ставленні до світової фауни та напрацюванню минулих років, ми зараз і маємо один з найбільших ботанічних садів Європи. А чи значи ви, що з 28 видів бузку, які існують в світі, сад володіє 21, при чому не полишаючи роботу по їх гібридизації. Загалом, колекція саду містить 11180 таксонів, які належать до 220 родин та 1347 родів. Це все є його фішкою, за що кияни й люблять свій, направду, величезний зелений острів поміж кам’яних міських джунглів.

Get in Touch

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here