Ви не знаєте як розважити сім’ю і придумати цікавий маршрут, хочете дізнатися щось нове, а потім здивувати друзів і колег? Є в Києві одна місцина про яку мало хто знає – музей вторсировини. Не всі кияни навіть знають про такий музей, хоча колекція почала формуватися у далекому 1943 році. Він розташований на Лівому березі, у невеликому ангарі, на території заводу по перероблюванню вторинної сировини “Київміськвторресурси”, на вулиці Євгена Маланюка 112. Цей завод профілюється на переробленні та заготівлі паперових, полімерних, текстильних, гумових і скляних відходів. Час від часу серед сміття для перероблювання почали траплятися речі, які неможливо утилізувати, чисто технічно та з естетичних міркувань. Так і було розпочато формування колекції. Зайдімо всередину і подивимося, що до чого, пише kyiv.name.
Кілька слів перед тим як зайти
Це досить незвичайна локація, не розраховуйте на урочистий похід у музей з червоними килимами, спеціальним мікрокліматом і бабусями наглядачками. Музей підійде цікавим і допитливим людям, тим хто любить пізнавати нове, вивчати історію. Це супер-пупер локація для дітей, Ви можете самостійно розповісти про деякі речі, а дитина може потримати цей предмет у руці та відчути дух історії. Величезний плюс, що всі ці експонати можна чіпати, ніхто по руках бити не стане якщо Ви щось візьмете з полиці й подивіться ближче. Не забудьте тільки потім дбайливо покласти експонат на полицю.
Ціна за вхідний квиток символічна – 20 грн для дітей, 30 грн для дорослих. Ми потрапляємо у великий ангар, де стоять ці старовинні, викинуті кимось речі. Якщо пощастить, Вам можуть провести невелику екскурсію охоронці музею, розповісти про незвичайні й забуті речі – прядку, рибальські тенета з лози або поставити послухати платівку на патефоні. Але, навіть, якщо з екскурсією не пощастило, не турбуйтеся, пам’ятайте, що все можна помацати й загуглити.
Калейдоскоп речей
Коли заходиш всередину, таке відчуття, що в очах двоїться, безліч однакових предметів зібраних в одному місці перетворюють простір в інсталяцію. Це відмінне місце для знімання і фотосесії. На вході Вас зустрічають знаряддя праці – старовинні ткацькі верстати, коромисла, вила, граблі, лопати. Під вікном розташувалися ряди прядок. А зліва в стелажах лежить все найцікавіше, готуйтеся, ми перераховуємо: грамофон, праски, картини, ікони, монети, іграшки, шаблі, снаряди, рушниці, статуетки, телефони, годинники, радіоли … Ви помітили? Ми використовуємо множину, речей тут стільки, що починає крутитися голова. Деякі з експонатів датуються 19 століттям (!). Все це дбайливо відсортовано та акуратно лежить на полицях. Неможливо поділити експонати на категорії, наприклад – предмети побуту, електроніка, ігри …. Це життя, в різних її аспектах, це зріз нашої історії за останні сто років і навіть більше.
Родзинка
У кожному музеї є видатні експонати – ті речі або предмети мистецтва, завдяки яким музей знають, люблять і цінують. Музею вторсировини теж є чим похвалитися – тут представлений один з перших пилотягів німецького виробництва та комплект інструментів для катувань царських часів. Ці та багато інших експонатів, 19 і початку 20 століття зацікавлять навіть найдосвідченіших істориків.
Післямова
У музеї вторсировини можна ходити цілий день, а можна впоратись за 5 хвилин. Кожен знайде тут щось цікаве для себе. Я знайшла знайому швейну машинку і радіолу, у моєї бабусі були такі ж, знайомий до болю пейджер і мій перший мобільний телефон, з антеною. Як я згадувала, багатьом експонатам вже понад 100 років і хочеться, щоб ці предмети зберігалися в належних умовах, у хорошому приміщенні з ретельно підібраним мікрокліматом. А з іншого боку, завдяки співробітникам заводу ці речі уціліли й радують відвідувачів. До речі, якщо Ви хочете викинути бабусин раритет на смітник – не поспішайте, музей вторсировини приймає подарунки й таким чином поповнює колекцію. На мій погляд, для речей тут буде гідне продовження життя – відпочивати від багаторічної служби й дивувати допитливих відвідувачів, а у деяких викликати почуття щемливої ностальгії. Скажемо точно, що байдужим Ви звідси точно не підете.