Парк Совки

Парк «Совки» — уцілілий клапоть Скарбового лісу між Борщагівкою та Святошином

«Совки» — той рідкісний випадок, коли за п’ять хвилин від житлових масивів опиняєшся в справжньому бору, а не у сквері з газонами. Офіційно це парк «Скарбовий Ліс», і назва не декоративна: тридцять п’ять гектарів хвої — невеликий залишок величезного лісового масиву, який ще у XIX столітті перебував у казенній (скарбовій) власності й тягнувся від Святошина до борщагівських сіл. Лісопарк заклали 1976 року, і десятиліттями він лишався напівдиким: ґрунтові стежки, густий підлісок, сосни в чотири обхвати. Капітальне оновлення 2018–2019 років перетворило його на одну з найкомфортніших зелених зон правого берега — але зробило це рідкісним для Києва способом: усю нову інфраструктуру вписали між наявними деревами, а не замість них. Тому тут одночасно є бетонована алея з LED-освітленням і білки, які злітають головою вниз стовбуром за горіхом.

Родзинки

• Сосновий бір — сосна звичайна займає близько 80% площі, і це не насаджений «парковий» сосняк, а лісова частина колишнього Скарбового лісу; ще близько 5% — дуб червоний, решта клен, береза, черемха.
• Шахова альтанка — великий критий павільйон зі стаціонарними столами-дошками, побудований під час реконструкції; аналогів у сусідніх парках району немає, і партія тут триває майже за будь-якої погоди.
• Сухий фонтан із різнокольоровою підсвіткою — центр вхідної групи: струмені б’ють просто з мощення, тож улітку діти бігають по воді, а ввечері працює світлова програма.
• Живий куточок — невеликий зоокуток, де мешкають віслюк, кролики й інша дрібна живність; для дошкільнят це головна причина проситися «в Совки».
• Периметральний екомаршрут майже на два кілометри — замкнене кільце доріжок навколо всього парку: зручна дистанція для бігу, скандинавської ходьби та рахунку кроків без повторів.
• Майданчик для боротьби — спеціалізовану зону відкрили 1 липня 2022 року на прохання мешканців району; такого обладнання просто неба в київських парках одиниці.

Що всередині

Парк улаштований як лісове кільце з упорядкованим ядром: центральна алея з фібробетону веде від вхідної групи вглиб, від неї відгалужуються бетоновані доріжки та гравійні стежки, прокладені між стовбурами. Уся «цивілізація» сконцентрована вздовж цих ліній, а між ними лишається звичайний бір із підстилкою з глиці.

• Хвойний масив — переважно сосна з домішкою червоного дуба, клена, берези й черемхи; у трав’яному ярусі трапляються суниця та чистотіл. Водойм у парку немає — це сухий бір на піщаних ґрунтах.
• Дитячі майданчики — кілька окремих локацій різного віку, збудованих під час капремонту, з сучасним обладнанням і безпечним покриттям.
• Спортивна зона — майданчик площею близько 400 квадратних метрів із гумовим покриттям і вуличними тренажерами, плюс окремий майданчик для боротьби та столи для настільного тенісу.
• Шахова альтанка й сухий фонтан — два об’єкти, заради яких сюди спеціально приїздять із сусідніх районів.
• Живий куточок — вольєри з дрібною свійською живністю; поруч зазвичай найлюдніше місце парку у вихідні.
• Комфорт і безпека — сучасні лавки й урни, громадська вбиральня, навігаційні таблички, майже дві сотні опор із LED-світильниками вздовж центральної алеї та біля майданчиків.

Чим зайнятися і для кого

• Родинам із дошкільнятами — живий куточок, фонтан, по якому можна бігати, і кілька майданчиків поспіль: маршрут «від тварин до гойдалок» закриває пів дня.
• Бігунам і любителям ходьби — двокілометрове кільце екомаршруту з м’яким лісовим повітрям і без перетинів із транспортом; коло легко рахувати.
• Тим, хто тренується просто неба — тренажерна зона на гумовому покритті й спеціалізований майданчик для боротьби, доступні цілий рік.
• Шахістам і настільникам — критий павільйон із дошками та тенісні столи; тут швидко знаходиться суперник.
• Тим, хто прийшов по тишу — досить відійти від центральної алеї на сотню метрів, і залишаються тільки сосни, дятли й білки.
• Спостерігачам за птахами — у парку тримаються синиці, повзики, зяблики, дятли й дрозди, а в підліску трапляються їжаки; для дитячої «природознавчої розвідки» вистачить години.

Як дістатися і практичне

Парк лежить у Святошинському районі, між Микільською Борщагівкою та Святошином, тож для більшості киян це поїздка на захід міста. Найзручніше доїхати метро до найближчої станції в цьому напрямку, а далі — наземним транспортом у бік Борщагівки; неподалік проходить і лінія швидкісного трамвая. Вхід вільний, територія відкрита цілодобово, добре освітлена вздовж головних доріжок і має громадську вбиральню та навігаційні таблички, тож заблукати на тридцяти п’яти гектарах складно. Бетоновані й гравійні доріжки лишаються прохідними навіть у мокрий сезон, коли сусідні лісосмуги розкисають. На побіжну прогулянку центральною алеєю вистачить сорока хвилин, на повне коло екомаршруту з зупинками біля живого куточка й майданчиків закладайте дві-три години.

Коли відвідати

Хвойний ліс не має «мертвого сезону». Навесні, коли інші парки ще стоять у багнюці, тут уже сухо: піщані ґрунти й бетоновані доріжки віддають воду швидко, а сосни наливаються смолистим запахом на першому теплі. Улітку бір рятує від спеки — під кронами відчутно прохолодніше, ніж на асфальті сусідніх масивів, а сухий фонтан перетворюється на дитячий атракціон номер один. Осінь дає єдиний за рік контраст: вічнозелена основа розбавляється золотом беріз і багрянцем червоного дуба, і саме тоді парк найфотогенічніший. Узимку засніжений сосняк із вечірньою LED-ілюмінацією виглядає майже святково, а білки, які не залягають у сплячку, роблять прогулянку цікавою навіть у мороз.

Цікаво знати

Історія цих гектарів довша за історію самого парку. Місцевість Совки (у давніх документах — Сувки, Сувка) уперше згадується як володіння домініканського монастиря, яке 1612 року продали шляхтичеві Ярошу Покаловичу; 1618-го Совки відійшли до Києво-Печерської лаври і належали їй аж до 1787 року. Сусідній лісовий масив дістав назву Скарбовий (тобто казенний) уже в XIX столітті, коли перебував у державній власності, а на межі XIX–XX століть його почали освоювати як рекреаційну зону. Із середини XX століття більшу частину лісу забудували — переважно промисловими об’єктами, — і 1976 року з уцілілої ділянки заклали лісопарк «Совки» площею близько 35 гектарів. Понад сорок років він жив без капітальних вкладень, аж поки у 2018–2019 роках не пройшло докорінне оновлення: сухий фонтан у вхідній групі, центральна алея з фібробетону, гравійні стежки між деревами, периметральний екомаршрут завдовжки майже два кілометри, кілька дитячих майданчиків, спортивна зона з гумовим покриттям, шахова альтанка, громадська вбиральня, навігація та близько двохсот опор LED-освітлення. У липні 2022 року до цього переліку додався майданчик для занять боротьбою — його облаштували після звернення мешканців. Варто пам’ятати й про топонімічну плутанину: побутова назва «Совки» тягнеться від сусідньої історичної місцевості, і її часто змішують із Совською балкою та Совськими ставками в Солом’янському районі — це інший об’єкт, за кілька кілометрів звідси, тож в орієнтирах краще уточнювати саме Борщагівку.

Поради відвідувачу

• Візьміть жменю горіхів у шкаралупі: білки тут ручні до нахабства й підходять просто до лавок, але хліб і смажене їм шкодять.
• Заплануйте одне повне коло екомаршрутом — саме на периметрі парк найбільше схожий на справжній ліс, тоді як центральна алея завжди людна.
• Увечері тримайтеся освітлених доріжок: LED-опори стоять уздовж центральної алеї та біля майданчиків, а бічні стежки лишаються темними.

Питання й відповіді

Чи є в парку ставок або озеро? Ні. «Совки» — сухий сосновий бір на піщаних ґрунтах, водойм тут немає; замість води в центрі вхідної групи працює сухий фонтан із підсвіткою. Ставки, які часто згадують поруч із назвою «Совки», — це Совські ставки в Солом’янському районі, зовсім інша місцевість.

Це той самий парк, що й Совська балка? Ні. Парк «Скарбовий Ліс», який усі називають «Совками», розташований у Святошинському районі між Микільською Борщагівкою та Святошином. Заказник «Совська балка» — окремий об’єкт у Солом’янському районі.

Коли парк відкритий і чи вільний вхід? Територія відкрита цілодобово, вхід вільний. Головні доріжки освітлені, є громадська вбиральня та навігаційні таблички.

Чи цікаво тут із маленькими дітьми? Так. Працюють кілька дитячих майданчиків, живий куточок із віслюком і кроликами, а влітку — сухий фонтан, по струменях якого дозволено бігати.

Чи можна тут займатися спортом? Так. Є майданчик близько 400 квадратних метрів із гумовим покриттям і вуличними тренажерами, окремий майданчик для боротьби, столи для настільного тенісу й замкнене кільце екомаршруту майже на два кілометри.

Що тут росте і яких тварин можна побачити? Близько 80% площі — сосна звичайна, ще приблизно 5% — дуб червоний, решта клен, береза та черемха. З живності найпомітніші білки; трапляються дятли, синиці, повзики, зяблики, дрозди та їжаки.

Коли парк оновлювали востаннє? Капітальна реконструкція тривала у 2018–2019 роках, а в липні 2022-го додали спеціалізований майданчик для боротьби. Ключовий принцип оновлення — не вирубувати дерева, а вписувати нові об’єкти між ними.

Скільки часу закласти на візит? На прогулянку центральною алеєю — близько сорока хвилин, на повне коло екомаршруту із зупинками біля майданчиків і живого куточка — дві-три години.