Якщо подивитися на фізичну карту України, то можна побачити, що майже вся її територія покрита густою сіткою річок. Але якщо почати детально вивчати багатства регіонів, стає зрозуміло, що не кругом ситуація з достатністю питної води однакова. Зокрема, це пов’язано з рівнем залягання підземних вод. Далі на kyiv.name.
Особливості водоносних горизонтів регіону
На території Київщини споживання води в основному відбувається з великих таких річок як Дніпро та Десна, а також завдяки бурінню свердловин. Якщо перший варіант притаманний переважно містам Києву, Броварам та ще декільком населеним пунктам навколо столиці, то другий використовується на всій території області.
Водоносні горизонти Київської області – це природні пласти гірських порід, заповнені водою, що надходить під гідростатичним тиском з вільних підземних джерел. Водні потоки проходять фільтрацію через зернисту структуру гірської породи.
Класифікація водоносних горизонтів відбувається в залежності від такого параметра, як глибина залягання. Це ґрунтові, що залягають безпосередньо біля поверхні та ізольовані знизу водотривким пластом. Також це міжпластові, які розташовуються між декількома водотривкими шарами.
Основними водоносними горизонтами Київщини є: полтавський, бучацький, сеноманський та юрський.
Сеноманський водоносний горизонт розташований в північній, центральній та східній частині області і міста Києва. Глибина його залягання 60-150 м. В залежності від віддаленості від Дніпра. Вода з цього горизонту відрізняється чудовими смаковими якостями і стабільним хімічним складом, тому що проходить природне очищення через крейдяні породи. Вода, видобута з сеноманського горизонту, використовується для бутильованого розливу, центрального водопостачання і виробництва у харчовій промисловості. За потужністю водоносного горизонту вона відноситься до артезіанської.
Бучанський горизонт розташовується на глибині 60-90 м. Він присутній по всій території Київської області. Вода добре захищена шаром мергельної глини від забруднень поверхневими стоками, має непогані смакові якості і лише в деяких окремих місцях містить домішки заліза.
Параметри водоносного юрського горизонту дещо відрізняються від інших, тому що він найбільш глибоко залягає над рівнем ґрунту, під піщаними і глиняними шарами – 170 м. В деяких місцях і до 300 м. З причини такого глибинного розташування вода надійно захищена від забруднень, поверхневих стоків і відповідає технічним умовам столової природної і мінеральної питної. Також активно використовується у багатьох галузях, а її витрата контролюється на державному рівні. Вода з цього горизонту відноситься до артезіанської.
Полтавський горизонт розташовується по всій території Київської області і в правобережному Києві. Глибина його залягання становить 30-50 м. Горизонт не має достатнього водотривкому захисного верхнього шару, тому погано захищений від поверхневих стоків і забруднень, використовується більшою мірою як технічне джерело. Для пиття ця вода є непридатною, оскільки містить домішки заліза, азотисті сполуки, органічні залишки і має специфічний сірководневий запах. З причини близького розташування і дешевизни бурових робіт, активно використовується для технічних і господарських потреб, в будівництві.
Охорона підземних вод
Основними заходами з охорони підземних вод є: раціональне використання ресурсів підземних вод, покриття дефіциту прісних підземних вод іншими джерелами, сталі та екологічно безпечні методи господарювання.
Раціональне використання ресурсів підземних вод вирішується передусім шляхом визначення економічної доцільності експлуатації підземних вод порівняно з використанням інших, можливих у даному районі, джерел водопостачання.
Однією із можливостей покриття дефіциту та зменшення витрати прісних вод є використання підземних вод підвищеної мінералізації. Наприклад, солонуваті та солоні води можуть знайти застосування і в промисловості, і в ряді технологічних процесів, де традиційно використовуються тільки прісні води.
Не менш важливою складовою збереження підземних вод ведення економічної діяльності, яка мінімізує негативний вплив на навколишнє середовище, зокрема, не призводить до викидів шкідливих речовин в ґрунт та водні об’єкти.