Київ вважається науковим центром України. Багато вчених ще в часи Російської імперії та Радянського Союзу приїжджали до столиці, щоб проводити експерименти на передовому обладнанні та демонструвати свої винаходи. Про 7 відомих вчених родом з Києва та їх винаходи, далі на kyiv.name.
Борис Євгенович Патон
Київ — місто мостів. Кожний киянин хоча б один раз в житті проїжджав на мосту Патона. Борис Євгенович народився 14 листопада 1916 року в родині вченого (його батько був директором та засновником Інституту електрозварювання, а мама звичайною домогосподаркою). У 1941 році Борис Євгенович закінчив навчання в Київській політехніці за фахом інженер-електрик, а дещо пізніше захистив кандидатську дисертацію.
Борис Євгенович відомий перш за все відкриттями з інноваційних методів в електрометалургії та зварювання, наприклад, відкриття способу зварювання під водою та в космосі.
Під керівництвом Бориса Патона Інститут електрозварювання разом з Інститутом хірургії та трансплантології імені Олександра Шалімова і центральним госпіталем СБУ створили обладнання для електрозварки живих тканин. Попередньо командою Бориса Патона було проведено безліч експериментів зі зварювання мʼяких тканин на органах тварин, а у 2004 році вони отримали Державну премію України в галузі науки та техніки.
Борис Євгенович Патон став єдиним в історії українцем, якому встановили бюст при житті. У 2018 році “Укрпошта” випустила марку з нагоди 100-річчя науковця. На 101 році життя видатний столичний науковець помер. Його поховали на Байковому кладовищі на одній ділянці з батьками.
Олександр Олексійович Бейдик
Олександр Олексійович Бейдик — видатний український географ родом зі столиці. Олександр народився 17 січня 1953 року, а у 1975 році закінчив географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Григоровича Шевченко. У 2008 році, після роботи асистентом у своєму університеті та захисту наукової дисертації, він отримав звання професора.
Основні напрямки Олександра Бейдика це рекреаційна географія, географія туризму, рекреаційно-туристська географія, туристсько-рекреаційні комплекси, ресурси міжнародного туризму, рекреаційні комплекси світу, туристичні ресурси словʼянських країн, стратегії розвитку національного туризму тощо.
Олександр Олексійович Бейдик відомий експедиціями в понад 40 країн світу. Він був на Байкалі, Камчатці, Курильських островах, Японському та Каспійському морі, острові Сахалін тощо.
Науковець написав понад 300 наукових праць з області медичної географії, рекреалогії та навчальні посібники. Олександр Бейдик також є постійним членом редколегії наукового збірника “Туристично-краєзнавчі дослідження”.
Вадим Євгенович Лашкарьов
Вадим Євгенович Лашкарьов — людина, завдяки якій працює вся електроапаратура. Науковець народився 7 жовтня 1903 року в столиці. У 1924 році він закінчив Київський інститут народної освіти. З 1924 року він розпочав займатися викладанням, спочатку він працював на науково-дослідницькій кафедрі з фізики, а потім у Ленінградському фізико-технічному інституті. У 1933 році Вадим Лашкарьов опублікував монографію “Дифракція електронів”, а після цього йому дали ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації.
У 1935 році науковця арештували за участь в контрольній групі містичного штибу, а потім відправили в заслання до Архангельська, де він влаштувався заступником директора кафедри Архангельського медичного інституту.
Доктор наук Лашкарьов відкрив p-n перехід в закисі міді, розробив купроксні діоди для армійських електростанцій, досліджував біполярну дифузію нерівноважних носіїв струму та заклав основи вчення про електрорушійну силу в напівпровідниках.
Саме Лашкарьов перший у світі відкрив транзисторний ефект, завдяки якому могла працювати електроапаратура. Але першими патент на відкриття наклали Вільям Шоклі, Джон Бардін, Волтер Браттейн. Про першовідкривача з Києва всі забули, але у 1950 роках за його дослідженням на заводах в Радянському Союзі почали робити транзистори.
Вадим Євгенович Лашкарьов помер 1 грудня 1974 року, похований на Байковому кладовищі.
Георгій Борисович Агарков
Георгій Борисович Агарков — доктор медичних наук, який відкрив хірургічний метод використання прокладок в тілі. Георгій Борисович написав праці з морфології та гідробіоніки, досліджував філософські питання з природознавства.
Ось деякі з його праць:
- “Реактивні зміни нервового апарату надниркових залоз при вагітності”;
- “До питання про іннервацію парагангліїв та інтерреналових тілець черевної порожнини людини”;
- “Нервовий апарат надниркових залоз”;
- “Морфологія дельфінів”;
- “Функціональна морфологія китоподібних”;
- “Морфофункціональний аналіз церебральної системи прийняття рішень у хребетних” тощо.
Науковець народився 14 квітня 1922 року. У 1949 році він закінчив Київський медичний інститут, де потім і працював до 1965 року на кафедрі анатомії. З 1965 року він став старшим науковим співробітником в Інституті зоології АН УРСР. Науковець помер у віці 66 років, похований на Байковому кладовищі.
Дмитро Федорович Чеботарьов
Дмитру Федоровичу Чеботярьову жінки мають бути вдячними за те, що вони можуть виглядати як молоді дівчата після 40 років, адже протягом всього життя він вивчав процес старіння людини.
Науковець народився 17 вересня 1908 року. У 1933 році він закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту, а потім працював в терапевтичній клініці при навчальному закладі.
Перші кроки у вивченні геронтології йому допомагав робити Віктор Михайлович Іванов та Микола Дмитрович Стражеско. Процес старіння людини Дмитро Федорович почав вивчати з гастроентерології. Науковець активно вивчав як вагітність впливає на процес старіння людини. Зокрема, Микола Дмитрович запропонував способи лікування вагітних жінок з захворюваннями серця та пізнім токсикозом.
Чеботарьов започаткував нове направлення в науці “Геріатрія”, був не тільки науковцем, а й педагогом. Помер на 96 році життя, похований на Байковому кладовищі.
Сергій Пантелеймонович Сітько
Сергій Пантелеймонович Сітько — видатний фізик та винахідник квантової медицини. Науковець народився 1 квітня 1936 року в місті Київ в родині не менш відомого Пантелеймона Онопрійовича Сітька, який був біологом та генетиком.
У 1958 році Сергій закінчив навчання в Київському національному університеті імені Тараса Григоровича Шевченка. У 2008 році він створив Інститут фізики живого, де до самої смерті працював директором. Проте, головним відкриттям Сергія Сітька вважають магнітну-резонансну томографію.
Сергій Пантелеймонович Сітько помер у віці 84 років.
Ігор Іванович Сікорський
Закриває список видатних науковців серед киян Ігор Іванович Сікорський, адже без його винаходу ми не можемо уявити подорожі в інші країни. Ігор Іванович народився 6 червня 1889 року. Першу модель гелікоптера він створив ще дитиною на задньому подвірʼї свого будинку.
Його першими літаками стали “Ілля Муромець” та “Руський витязь”. У 1918 році він переїхав до Сполучених Штатів Америки, де заснував компанію “Sikorsky Aircraft”.
Помер у віці 83 років в Істоні.
Стаття написана за використання 44.ua, Український Інтерес, Суспільне та власних джерел.