Місто Київ об’єднує багато річок, струмків та озер. Оскільки воно є найбільш густонаселеним порівняно з іншими регіонами, протягом багатьох років місцевих жителів хвилюють питання щодо якості води та джерел її надходження. Відомо, що добова норма споживання води в українській столиці становить 700 000 м3. Звідки її доставляють та як очищають? Далі на kyiv.name.
Джерела водопостачання в Києві
Київська водопровідна мережа закільцьована з метою безперебійного постачання будівель питною водою. З цієї причини в багатьох районах міста люди отримують змішану воду, наприклад, деснянсько-дніпровську, дніпровсько-артезіанську тощо. За даними «Київводоканалу», майже 70% води надходить з Десни, Дніпра й артезіанських джерел. Крім цього, до системи централізованого водопостачання Києва належить: 74 насосних станції, 363 артезіанських свердловин та понад 4 000 км водопровідних мереж.
Лівий берег міста та частина правобережжя (Голосіївський, Шевченківський, Печерський та Солом’янський райони) забезпечуються водою з Деснянської водопровідної станції. Жителі іншої частини правого берега Києва (Святошино, Борщагівка, Академмістечко, Куренівка, Виноградар) отримують воду з Дніпра.
Після надходження води з природного джерела відбувається процес очищення в системі водопровідних мереж. Контроль за її якістю цілодобово здійснюють профільні служби. Також вони мають чіткий план дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.
Як очищають воду в Києві та чому це важливо робити?
З радянських часів схема очищення водних мас у Києві не змінилась. Крім того, після розповсюдження радіації на одній з українських атомних електростанцій відбувається посилений контроль за якістю води:
«Найгірша вода в Києві була у 1986 році після Чорнобильської катастрофи. Тоді ми працювали майже цілодобово, озонували воду, щоб вона була безпечною для жителів міста», — згадала головний технолог Дніпровської водопровідної станції Любов Авраменко, як пише hmarochos.kiev.ua.
Аналіз якості води здійснюють працівники 3 лабораторій: Київводоканалу, Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій.
Перед тим, як водні маси надходять у крани київських будинків, відбувається процес очищення за кількома етапами:
«Для знезараження води ми використовуємо хлор, а також обробляємо її коагулянтами та флокулянтами. Скільки додавати тих чи інших речовин ми визначаємо за результатами щоденного аналізу води. Це залежить від її якості та пори року. При цьому реагенти на станції повинні бути завжди, адже без них ми не маємо права працювати»,
— розповідає Любов Авраменко.
Після цього вода надходить у відстійники, де залишається лише осад. Далі очищення здійснюється в спеціальних басейнах з півтораметровим кварцовим піском. Воду очищають хімічними реагентами та іншими речовинами, наприклад, аміаком та хлором. Просочуючись крізь нього, чиста вода тече вниз в окремій ємності. Наприкінці процесу очищення воду озонують, щоб усунути неприємні запахи.
Протягом багатьох років головним джерелом питної води в Києві є Дніпро — найбільша річка України. Її очищення необхідне, перш за все, для збереження здоров’я киян та ефективної роботи громадських підприємств і транспорту. Крім цього, існує низка екологічних проблем, пов’язаних із забрудненням води, які необхідно розв’язати.
Які є проблеми з питною водою в Києві?
Попри цілодобову роботу водопровідних станцій, ситуація зі станом води в столиці залишається складною. Загалом рівень її забруднення в різних природних джерелах досить високий. Це пов’язано з різними екологічними проблемами. Найбільш поширеними з них є такі.
- Водні мережі Києва потребують ремонту. Через тривалу експлуатацію та розвиток корозії комплекс магістральних труб для водопостачання житлових і промислових об’єктів втрачає ефективність та погіршує стан води.
- Забруднення води побутовими та промисловими стоками. У водойми Києва постійно потрапляє багато сміття та хімічних речовин із каналізацій підприємств та населених пунктів, розташованих поблизу берегової лінії. Через це шкідливі речовини проникають у ґрунт та на поверхню води. Саме тому влада Києва та співробітники Київводоканалу закликають киян не засмічувати річки та озера.
- Неприємний запах та темний колір. Головними причинами їх появи є синьо-зелені водорості, які розмножуються через забруднення води та високу температуру повітря. У зв’язку з цим варто відмовитись від купання та відпочинку поблизу такої водойми, адже можуть з’явитися висипання на шкірі. У разі занурення в брудну воду є ймовірність погіршення самопочуття.
- Незаконне використання водних мас, наприклад, встановлення водяних насосів, риболовля, злиття брудних стоків — усе це погіршує стан довкілля та збільшує ризик появи випадків отруєння забрудненою водою. До того ж, такі дії вважаються порушенням водного законодавства України, які передбачають адміністративну відповідальність.
- Будівництво біля водойм. Розміщення будь-яких споруд у таких зонах призводить до засмічення довкілля, знищення рослин та розмноження шкідливих бактерій у воді. Це є небезпекою не лише для здоров’я, але й життя. У засміченій воді можливо заразитись інфекцією. Крім цього, у випадку значного підвищення рівня води будівля може потонути, якщо розташована поблизу берегової лінії. Тому влада міста слідкує за збереженням чистоти локацій біля води та протистоїть незаконним забудовам.
Усе це погіршує якість водних ресурсів Києва та спричиняє появу негативних наслідків для довкілля та людей. Проте з цими проблемами можливо впоратися. Головне — зберігати чистоту водойм, дотримуючись санітарних норм та законів водного законодавства України.