А чи знали ви, що раніше купатися на пляжах жінки та чоловіки в столиці мали окремо. І для цього міська влада встановила в столиці спеціальні купальні. Як вони працювали, та хто міг їх собі дозволити, читайте в матеріалі на kyiv.name.
Як раніше жили кияни
В столиці 100 років тому спеціально обладнали водойми на пляжах, де зробили окремі купальні для чоловіків та жінок. Адже купатися просто так без спідньої білизни, заборонили.
В ті часи життя мешканців столиці дуже відрізнялося від нинішнього. Адже ще сто років тому не було інженерної інфраструктури. Тож влітку кияни потерпали від спеки. Щоб відпочинок був зручнішим, споруджувалися садові альтанки та купелі на пляжах.
Адже до появи купель, всі хто жив біля річки, купалися в ній до появи міських пляжів, голими. Часто навіть без плавок або купальників. Зокрема, таке відбувалося в 1880-х роках. Багато людей були проти такого, тому вже у 19 столітті вздовж правого київського берега Дніпра з’явилися вигородки-купальні. Вони були окремо облаштовані для чоловіків та окремо для жінок. Там були роздягальні. На початку 1900-х міська влада прийняла спеціальну постанову «Про порядок устрою та користування купальнями та місцями для купання». Зокрема не можна було купатися на відкритих місцях. Також не можна було виходити та випливати чоловікам з їх купалень у бік жіночих і навпаки, а також вводити в жіночі купальні хлопчиків старше 5 років. Стіни купалень і перегородок між відділеннями були без щілин та отворів. Проте чоловіки все одно намагалися потрапити до жіночих купалень. Зокрема підпливали на човнах з відкритого боку, що роздивитися жіноче тіло. Навіть був випадок, коли парубок забрався в жіноче відділення, переодягнувшись дівчиною.
Тарифи
Щоб скористатися послугами купальні, треба було заплатити. До речі, власники встановлювали погодинну оплату за ці послуги. Тарифи були на рівні послуг загальних лазень. Для цього в купальнях були спеціальні настінні годинники. Це допомагало уникнути непорозумінь. Проте не кожен киянин міг собі дозволити поплавати в купальні. Адже для малозабезпечених мешканців ці витрати були дуже великими. Тому ті в кого не було коштів, намагалися плескатися в недозволених місцях.
У 1905 році міська влада зробила муніципальні купальні. Тобто на кошти міста були споруджені безкоштовні купальні для народу.
Облаштування купалень
Далі в столиці почали самостійно облаштовувати купальні. Зокрема одна з них з’явилася в Голосієво. Її облаштували ще за радянських часів у 1987 році. Сюди приходили люди, які хотіли відчути прохолоду в спекотний день та зарядитися енергією. Влітку купель освіжає і бадьорить. Температура води становить близько 17 градусів. Взимку купель не замерзає. Її температура не падає нижче 5 градусів тепла. Під час занурення може виникнути відчуття, начебто безліч голок колють тіло. Але потім по тілу розганяється тепло, а деяким людям стає навіть жарко.
Вважається, що це місце є енергетично сильним. Адже в ті часи люди шукали цілющі місця.
Багато місцевих жителів люблять купатися в холодній воді рано-вранці посеред зелені дерев і співу птахів. Заряджає на цілий день.
До речі, поруч із купелю є джерело. Людей тут зазвичай небагато. Поруч є кілька озер, можна посидіти, відпочити, половити рибку, а також ризикнути та зануритися у водичку. Відмінне місце для тих, хто хоче побути далеко від людей.
В столиці є ще кілька купелей, які сховані від очей людей. Але, за словами киян, вони мають цілющі властивості. Покращують стан здоров’я та піднімають настрій. А чи знаєте ви, де знаходяться ці купелі? Якщо так, то пишіть в коментарях.
