Гуляючи вулицями столиці, складно уявити, що під землями Києва приховане ціле місто. Більшість шахт будують для того, щоб захистити важливі магістралі від тиску багатоповерхових будинків. Під Києвом зосереджено понад 50 кілометрів підземних ходів, найстаріші з яких було збудовано у ХІХ столітті. Далі на kyiv.name.
«Львівська брама»
«Львівська брама» – це недобудована станція метро, яку було законсервовано ще у 1996 році. Будівництво було призупинене через те, що щільна забудова поблизу Львівської площі завадила спорудженню виходу з метро.
Платформа розташована на глибині 70 метрів, тому для ефективного функціонування було збудовано вентиляційну шахту. Вертикальний тунель повинен був герметично закриватися у разі надзвичайної ситуації, під час якої населенню може знадобитися укриття.
Починаючи з 2000-х років, деякі відчайдушні мандрівники за допомогою спеціального спорядження намагалися проникнути на станцію через вентиляційну шахту. Згодом на платформі встановили датчики руху, які унеможливили блукання підземеллям. Для тих, хто хоче відвідати «Львівську браму», раз на рік проводяться легальні екскурсії.
Головний каналізаційний колектор
На правобережжі столиці розташований Головний каналізаційний колектор, який містить багато шахт. Їх глибина коливається у межах 40-70 метрів. Колектор було збудовано у 1970-х роках. Термін експлуатації подібного спорудження не повинен перевищувати 30 років. Каналізаційний колектор часто надто переповнюється, що провокує аварійні ситуації. У 1993 році розпочалося будівництво подібної споруди, яка повинна була розвантажити Головний колектор, але повноцінно здати в експлуатацію проєкт так і не вдалося, адже постійно необхідні доопрацювання.
«Штольня-1»
«Штольня-1» – це київський водогін, який було збудовано у 1970-х роках. Глибина шахти становить 90 метрів, що значно глибше за рівень київського метрополітену. Протягом багатьох років штольня перебувала у занедбаному стані, що могло спровокувати вкрай негативні наслідки. Тому за спорудженням почали пильно наглядати та підтримувати його у належному стані.
Дренажна система «Аскольдова»
Кияни, які люблять гуляти схилами Дніпра, напевно, помічали у пагорбах зачинені залізні двері. Це входи до дренажних шахт столиці, які необхідні для збереження цілісності земельного покриву під час паводків та зсувів. Глибина Аскольдової штольні становить 33 метра. За словами любителів підземних подорожей, на дні шахти можна побачити цеглу дореволюційних років. Поряд зі старовинними будматеріалами розташовані сучасні споруди, які використовують представники спеціальної організації, контролюючої стан підземних ґрунтів.
Дренажна система «Нікопольська»
Нікопольську штольню було побудовано у 1916 році. Під входом в одне з підземель зберігся старовинний царський герб. Відмінною рисою цієї споруди є висока якість будівельних матеріалів, адже за понад 100 років цегляні тунелі майже не постраждали. Штольні дренажної системи складаються з двох ярусів та простягаються на три кілометри.
Цікаво те, що Аскольдова та Нікопольська шахти з’єднані підземним водоспадом, висота якого становить 22 метри.
Командний бункер метрополітену
Неподалік метро «Майдан незалежності» розташований комплекс невеликих шахт, які ведуть до тунелів, що простягаються паралельно діючим станціям. За офіційною версією це занедбаний перехід на «Червону гілку» метрополітену.
Систему шахт і тунелів будували таємно, що спровокувало чутки про те, що споруда буде використовуватися, як триповерховий бункер для обраних людей. Однією з шахт їздив ліфт у вигляді металевої клітки. Тунелі завширшки 4 метри досі заставлені будівельними вагонетками та іншими матеріалами. Після розпаду СРСР будівництво зупинилося.
