І досі Київська ГЕС вважається однією з найбільших та найскладніших інженерних споруд на Київщині. Під час її будівництва планували вирішити одразу 2 питання – забезпечення Києва чистою водою, а також електроенергією. Станція повністю закриває ці два пункти й досі. Сьогодні тут працює понад 500 людей, які щодня контролюють велику кількість питань та функцій станції. ГЕС – це не лише інженерне досягнення, але й неймовірні краєвиди. До того ж процес шлюзування також дуже цікавий, адже за невеличкий відрізок часу тут рівень води може змінюватись, майже на 12 метрів. Історія та будівництво цієї станції було складним і довгим, але зараз це одна з найпотужніших станцій. Далі на kyiv.name.
Історія будівництва Київської ГЕС

Ідея створення Київської ГЕС виникла у 1948 році, після того, як було побудовано Каховську та Кременчуцьку ГЕС. Адже підкорювачі природи, так називали інженерів, дісталися і до Києва. Будівництво розпочали недалеко від Вишгорода. До того ж основна мета створення електростанції було саме надання електроенергії населеним пунктам, якій до того часу ще жили без світла.
Будівництво розпочалося в 1959 році. Саме в цей час почали створення великого водосховища для Київської ГЕС. Щоб створити водосховище, треба було продумати всі розміщення до дрібниць, адже для створення водосховища треба було затопити досить велику кількість земель, на той час це було майже 300 поселень.

До того ж в історичних літописах є один цікавий факт, що саме на цих землях київські князі влаштовували весняні масові гуляння, тому з 19 століття ці землі заселяли різноманітні поселення, які займались землеробством та тваринництвом.
А для запуску роботи Київської ГЕС треба було підготувати водосховище, розміром майже 1000 квадратних метрів. Тому було переселено з цих земель майже 30 тисяч людей, зруйновано 52 населені пункти, старовинні будинки та церкви. А вже у 1964 році, почали напускати воду в київське водосховище. Роком завершення підготовки вважається 1966 рік.

А от запуск Київської ГЕС стався у грудні 1964 року, але це був запуск лише першого агрегата. Потім щороку запускали ще по 2. Таким чином на повну потужність Київська ГЕС почала працювати з запуском останніх двох агрегатів, а саме у 1968 році.
Міфи про Київську ГЕС

Сьогодні навколо Київської ГЕС існує багато міфів та придумок з боку населення. Адже є деякі побоювання стосовно міцності дамби і не тільки.
Міф 1 – Київ може затопити, якщо прорве дамбу Київської ГЕС
Але керівництво міста досить добре слідкує за станом будівель та споруд Київської ГЕС. Раз на 5 років проводять капітальні перевірки та комплексні обстеження, за допомогою спеціальної комісії. Після перевірки, вона надає висновки та рекомендації щодо укріплення або реконструкції. За останню перевірку було зроблено висновок, що всі споруди в працездатному стані, відповідають всім технічним вимогам та можуть виконувати всі свої функції.
Міф 2 – Київська ГЕС сильно забруднює воду
Досить довгий період, а саме з 1996 по 2013 роки реалізовувався великий проект реконструкції споруд ГЕС. Під час цієї реконструкції було проведено заміну гідротурбін на нові з екологічних матеріалів. Основна функція таких екологічних гідротурбін зменшити потрапляння мастила у Дніпро.
Міф 3 – Гребля впливає на екологію Києва
Київська електростанція навпаки підвищує ефективність управління водними ресурсами міста. До того ж найближчим часом планують створити станцію аерації води на Київський ГЕС, це буде позитивно впливати на воду, а саме підвищувати рівень кисню в ній.
Міф 4 – за станом станції ніхто не слідкує
На станції створено спеціальні дільниці спостережень, які постійно контролюють роботу всіх важливих органів гідроелектростанції. До того ж всі споруди мають автоматизовану систему контролю, яка цілодобово контролює основні показники споруд Київської ГЕС, і якщо щось вийде з ладу, ця система повідомляє відповідні служби, які зможуть оперативно розв’язувати всі питання та передбачити аварійні ситуації. Також Київська ГЕС це елемент стратегічної інфраструктури, тому вона цілодобово охороняється військовими.
Міф 5 – 10-тиметрова хвиля змиє кілька районів
Основною метою будівництва греблі було стримання великої води. До того ж споруда греблі реконструйована та контролюється спеціальною службою. Тому жителі Оболоні, Троєщини та Позняків і надалі можуть спати спокійно та не переживати з цього приводу.
Цікаві факти Київського водосховища

Київське водосховище, яке містяни ласкаво кличуть “морем” є невідʼємною частиною Київської ГЕС. Тому його також сприймають стратегічним обʼєктом в деяких моментах. Але цей стратегічний обʼєкт також має свої цікаві факти. Деякі навіть кажуть, що тут живуть русалки, правда це чи ні важко сказати.
Факт 1 – Скарби на дні моря
Як відомо, для створення Київського водосховища довелося викопати майже 16 мільйонів кубометрів землі. В деяких місцях глибина “моря” майже 18 метрів. І що цікаво, з дна досі дістають цікаві речі, частенько можна знайти старовинні речі побуту колишніх мешканців, які жили тут ще у 19 столітті. Найбільшою знахідкою вважається танк часів другої світової війни. Деякі експерти кажуть, що у темних водах Київського водосховища ще багато різноманітного відлуння війни, але найнебезпечніші з них це снаряди та міни.
Факт 2 – Радіоактивний мул
Під час страшної Чорнобильської катастрофи саме Київське водосховище стало певним буфером між Припʼяттю та Дніпром. Тут на дні осіла велика кількість цезію та стронцію. Радіація нікуди не зникла. вона просто знаходиться в мулі на глибині водосховища.
Факт 3 – Сталін та його участь в будівництві
Кажуть, що у проектуванні Київської ГЕС та дамби на Київському водосховищі брав участь сам Сталін. Навіть існує думка, що була секретна зустріч інженерів, на якій вони розповідали “вождеві”, що при підйомі дамби на 30 метрів, сила випущеної води може бути настільки руйнівною, що хвиля зможе дійти до Туреччини. Тому саме цей обʼєкт може стати непрохідним на дорозі ворога.
Факт 4 – Чому саме море?
Перед будівництвом Київської ГЕС, територія для водосховища була не досить ретельно підготовлена. Тому вчені – екологи говорять про зміну змісту мінеральних речовин у воді. Наприклад, вода з кожним роком стає солонішою, тому тут прижилися деякі рослини та тварини, яким природно існувати в морській воді. Тут добре існують риба – голка, чорноморська тюлька та різноманітні морські водорості.
Факт 5 – бажано не купатися
Екологи радять утриматися від купання в Київському водосховищі. У спекотну погоду вода може нагріватися більше ніж на 30 градусів. Від цього починає цвісти вода та помирати риба, а от щурі, які полюбляють цим ласувати тут як тут. Це дуже небезпечно для здоровʼя, тому є сенс попіклуватись про себе та своїх близьких.

Сьогодні Київська ГЕС працює на повну потужність та забезпечує електроенергією все місто. Це єдина в усій Україні гідроакомулююча станція, що повністю функціонує. ГЕС та ГАЕС це обʼєднаний гідроенергетичний каскад. До речі водойма, що створена під час будівництва станції це останнє з 6 великих водосховищ на Дніпрі. Максимальна ширина Київського водосховища 20 кілометрів. А перепади висот використовується станцією для отримання електроенергії.
Окрім функціоналів, насправді, тут мальовнича місцевість та дуже чудова природа, тому набережну Київського водосховища часто обирають для прогулянок, фотосесій та пікніків.