Сьогодні важко уявити Київ без каштанів. Вони стали своєрідною візитівкою міста. Неймовірно величні, які буяють пишним цвітом, ці дерева як найкраще доповнюють українську столицю. А влітку, дозволяють насолодитись легкою прохолодою під своїми величними кронами. Історія появи каштанів в Києві сповнена цікавими історіями і фактами, якими ми сьогодні з вами поділимось на kyiv.name.
Найстаріші київські каштани
Містяни кажуть, що в Києві є каштан, якому вже понад 350 років і кажуть, що його саджав сам Петро Могила. Насправді найстаріший каштан Києва є і знаходиться він в Китаївській пустині. Дерево вражає своїми велетенськими розмірами. Але стосовно віку та того, хто його посадив, підтверджень ніде немає. А от стосовно найстарішої київської каштанової алеї є й документальне підтвердження. В 1839 році, біля Київського інституту було закладено ботанічний сад. А вже через три роки в ньому посадили перші каштани. А от повноцінна алея з’явилась трошки пізніше, в 1862 році.
Ідея створення такої алеї належить ректору навчального закладу Афанасію Роговичу. Між тим він був не лише відомим академіком, але й міх похизуватись своїми знаннями в ботаніці. Щоб насолоджуватись красою дерев та прохолодою в спекотний день, він пропонував садити дерева колом. Пізніше, коло було розірвано для будівництва метро «Університет».
Що цікаво, що дерева було збережено, тепер вони ростуть на території наукової частини ботанічного саду імені Фоміна.
До речі, в історії Києва є досить цікава байка, стосовно озеленення міста. Її досить часто переповідають, трохи змінюючи деякі моменти, але в цілому суть байки майже не змінюється.
Кажуть, що відкриття Київського інституту, а також створення бульвару, який сьогодні має ім’я Тараса Шевченка вирішив проінспектувати сам імператор Микола Перший. До його приїзду готувались дуже ретельно. В підготовчі роботи входила і висадка каштанів. Поважна делегація зупинилась на Житомирщині відпочити, туди й відправили гінця докласти про готовність міста. Але під час доповіді чи то цар, чи то хтось з представників його делегації скриви обличчя, саме в той момент, коли йшла доповідь про каштани.
Гонець повернувся до столиці, де почали активно копати. Копали всю ніч, щоб замінити каштани на тополі, а щоб викопані саджанці не пропали, мешканці міста забрали їх до своїх дворів.
Вже через деякий час стало відомо, що скривлене обличчя не стосувалось дерев. Просто поруч пролітав джміль.
Угорське чи Київське?
Історично відомо, що каштан приїхав до нас з Балканів. Але в який саме період, точно сказати важко. Масове озеленення столиці розпочалося ще в 19 столітті. Саме в цей період почали масово висаджувати каштани в садах та громадських місцях. За однією з версій, перші каштани були посаджені монахами Києво-Печерської Лаври, на території монастиря.
Інша теорія стверджує, що епоху каштанів в Києві розпочав київський губернатор Бібіков. Говорять наче він привіз каштани до Києва з самої Угорщини. До речі, Бібіков якраз керував підготовкою міста до візиту імператора, коли викопували каштани вночі.
Пізніше, каштани для масового продажу почали вирощувати й в розплідниках Карла Мейера, принаймні про це говорить ще одна теорія. Але його фірма з’явилась в той період, колі в місті вже на повну буяли каштани. Тому хто перший завіз саджанці цих дерев до столиці й досі лишається загадкою.
Кількість каштанів в столиці
Точно можна сказати, що каштанових дерев в Києві дуже багато, але точну цифру назвати важко.
Ще 50 років тому, кількість каштанів в столиці сягала 2 мільйонів. Зараз же комунальне підприємство «Київзеленбуд» підтверджує кількість в 1 мільйон дерев. Причиною скорочення популяції фахівці вважають погіршення стану навколишнього середовища. Кліматичні зміни та велика загазованість міста впливає і на ріст дерев. Ще однією великою проблемою є шкідник – каштанова міль. На жаль, цей шкідник вразив майже всі дерева, що ростуть в місті, саме тому листя влітку ніби іржавіє. Але в Києві більшість каштанів звичайні, які не дуже стійкі до хвороб та шкідливих комах. А от сорт «Бріоті» значно сильніший та витриваліший в цьому сенсі, саме ним планували засадити Хрещатик, але натомість вляпались у величезний скандал.
У 2012 році підприємство «Професійний садівник» обіцяло організувати постачання 300 саджанців кінського каштана «Бріоті».До того ж не просто так, а за чималий аванс у розмірі 1,5 мільйона гривень. Але коли дерева розквітли, виявилось що це звичайнісінький каштан. Почались численні суди та скандали. Навіть було створено спеціальну дослідницьку комісію, яка виявила, що з 300 саджанців каштанів сорту «Бріоті» було всього 2. Італійські постачальники вимагали більше доказів, тому що вони передали всі 300 саджанців як на замовлення. Скандал завершився тим, що постачальники з Італії пообіцяли пересадити дерева на центральній вулиці міста. Але лише обіцянками історія і завершилась.
Ще однією великою проблемою є масове висихання дерев. Через це міська влада прийняла рішення про заміну деякої кількості рослин іншими. Навіть було проведено опитування, де киянам запропонували обрати те дерево, яке на їхню думку може бути достойною заміною каштанів. Було навіть кілька запропонованих варіантів. В цьому опитуванні перемогу отримав платан, до того ж він менш вибагливий до умов.
Але Київрада заспокоїла мешканців, пообіцявши, що в парках і дворах, символ Києва залишиться. А от заміні підлягають виключно дерева на центральних вулицях міста, в тому числі й на Хрещатику.
Краса та здоров’я з горіха
Горіхи каштана це не лише частина композиції для шкільних виставок, але й дуже цінна сировина. Вони активно використовуються в косметології й фармакології. Кияни останні кілька років активно допомагають цим галузям, збираючи й віддаючи на перероблення цінний горіх. Якщо порахувати, то за рік маленькі коричневі горішки тоннами валяються в парках та дворах. В середньому за сезон може назбиратись гірка вагою в 30 тонн. І це ще досить скромна цифра. Наприклад, у 2018 році пункти збору каштанів повідомили, що кияни зібрали 40 тонн такого врожаю.
Пам’ятники каштанам
Каштани не лише ростуть по всьому місту, а й створені у вигляді постаментів. В Києві їх налічується 2. Один знаходиться в Маріїнському парку, а другий – на стіні Київської міської адміністрації.
До речі, той каштан, що встановлений в парку присвячений мамам та новонародженим малюкам. В день відкриття пам’ятника, навколо нього висадили аж 89 каштанів. Ця кількість також символічно, оскільки саме стільки діток народилось 1 червня 2009 року.
Що цікаво, ще є невеликі пам’ятники каштановим горіхам, які були створені для проекту «Шукай».
А ще, квітуча гілка каштана прикрашала герб столиці протягом 25 років, з 1969 по 1995 роки.
З часом каштановий герб залишився в минулому, а от символ каштана – ні. Не лише в піснях та малюнках можна віднайти каштанову символіку. Її також можна побачити на морозиві, або листя каштана можна було побачити на жетоні київського метрополітену. Українські виробники масово використовують символ каштана на своїй продукції. Останнім часом можна побачити й одяг з цим символом та навіть прикраси. Київський каштан це не просто дерево, це вже символ міста. І все на чому є зображення каштана відразу переходить в категорію «по-київськи».
