За п’ятсот метрів від станції метро “Лісова” у Києві на вул. Червоноткацька, 61 знаходиться колишній завод “Радикал”, який в часи СРСР виготовляв різноманітні синтетичні матеріали. Проте через порушення технологій спорудження та подальше варварське ставлення завод, а точніше його залишки, перетворилися на бомбу уповільненої дії. Про завод, забруднення та наслідки далі на kyiv.name.

Про завод “Радикал” та причини забруднення
Завод “Радикал” розпочав свою роботу у 1951 році. В той період це підприємство було дуже важливе для країни, адже воно забезпечувало синтетичними матеріалами весь Радянський Союз та пів Європи. Для виготовлення хімічної продукції використовували, безпосередньо, ртуть.
У 1994 році завод приватизували та перетворили на ВАТ “Радикал”. Вже через декілька років його роботу повністю зупинили, проте дещо варварським чином, порушивши всі можливі норми безпеки: потужності з експлуатації не вивели, хімічні речовини не вивезли, охорону не поставили, тому згодом цехи, де зберігалися найнебезпечніші речовини, розпиляли та розікрали на металобрухт. Сама побудова таких людських втручань не витримала, тому стеля розвалилася та придавила ємності зі ртуттю. Через це близько 200 тонн ртуті вилилось на стіни, підлогу та просто на землю, що створило складну екологічну ситуацію та загрозу здоров’ю мешканцям міста Києва.
Для порівняння, якщо таку кількість ртуті утрамбувати у вантажівки та безперервно почати вивозити, то для цього знадобилося б близько двох тижнів.
Через п’ять років, після зупинки заводу, місцева влада взялася за ліквідацію наслідків. Тоді вивезли 127 тис. кг ртуті та 96 тонн забрудненого ртуттю обладнання, проте утилізувати вдалося лише частину, на решту не вистачило фінансування, тому ситуація залишається невирішеною та такою ж небезпечною. Під час перевірки забрудненості фахівці виявили значне перевищення норми, а якщо бути точнішими, у радіусі 300 м показник перевищував допустимі норми місцями до 145 разів у повітрі та у 35 разів – у ґрунті. Для порівняння, максимальна припустима концентрація парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових та робочих приміщень – 0,0003 мг/м3, для виробничих приміщень – 0,0017 мг/м3.

Вплив ртуті на здоров’я
Ртуть не єдина речовина, яка знаходиться в руїнах заводу, крім неї є ще кислоти, хлорорганічні сполуки, речовини з високим вмістом свинцю та багато іншого. Проте “ртутного” елементу там найбільше і він є найнебезпечнішим.
Загалом, ртуть – це метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легкорухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки. Пари ртуті та її сполуки надзвичайно отруйні, це стосується навіть мізерної дози. Якщо уявити розбитий ртутний термометр, в якому міститься два грами ртуті, то цього цілком достатньо, щоб сильно отруїтися. Також варто зазначити, ртутні пари не виводяться з організму, а навпаки накопичуються, залишаючись на все життя в легенях, печінці та корі головного мозку, що є надзвичайно небезпечним. Тож, потрапляння парів ртуті до дихальних шляхів призведе до таких хвороб та розладів здоров’я як:
- Слабкість, головний біль, нудота, підвищення температури, слизовий або кров’яний пронос;
- Можливі болі в животі, розлад шлунку, хвороба ясен;
- Порушення нервової системи, в гіршому випадку – божевілля;
- Втомлюваність, ослаблення пам’яті;
- Тремтіння кінцівок та всього тіла, запалення дихальних шляхів;
- Порушення перебігу вагітності;
- Серцево-судинні захворювання;
- Порушення синтезу білків в організмі;
- При найважчих випадках – смерть.
Проте це не повний список.
