Історія столичної вертикальної ферми “Щастя здоров’я”

В одному з підвалів заводського цеху в Києві знаходиться вертикальна ферма “Щастя здоров’я”, яка протягом цілого року вирощує салати та зелень. Про створення ферми, її роботу та складнощі далі на kyiv.name.

Джерело: https://jetsetter.ua/wp-content/uploads/2020/04/1.13_resize.

Заснування ферми

Одного разу киянин Максим Киричко разом зі своїми друзями вирішує створити вертикальну ферму, яка працюватиме за методом гідропоніки, тобто без залучення грунту та сонця. Сам Максим сільським господарством ніколи не займався, працював у сфері бізнес-консалтингу, зокрема, консультував клієнтів із сільського господарства. Теоретично чоловік був обізнаний у цій сфері, проте практично ні. Але товариш-співзасновник мав цей досвід, тому згодом розпочалися перші кроки становлення вертикальної ферми “Щастя здоров’я”.

Спочатку фермери почали вирощувати зелень у тестовому форматі, загалом щоб зрозуміти, чи працює теорія та чи можливо вирощувати це технічно. Першочергово використовували невеличкий підвал площею до 8 кв.м. Там поставили першу тестову установку, посадили перші культури. Через те, що досвіду у вирощуванні ще не було, підприємці перший час використовувавли готові рішення: купували серійні гідропонні добрива, просте насіння.

Вже після того, як фермери зрозуміли, що таке вирощування технічно можливе, надалі почали шукати відповідне приміщення та думати над подальшим виробництвом.

Тоді відразу ж замінили насіння та добрива на більш високоякісні. Перший час підприємці вирощували тільки салат та працювали в такому собі тестовому режимі, аби удосконалити свої знання щодо технології вирощування, побудови ферми, зберіганню продукції та її реалізації. Першим місцем реалізації був базар. Після масштабування перейшли на більш стабільний ринок збуту – кафе, ресторани, а згодом і супермаркети. Асортимент теж збільшився, з’явилися такі салати як: Ромен, Айсберг, Фрізе, Лолло Біонда, Лолло Росса, Бостон, Руккола, Маш-салат, також з’явились базилік, шпинат, капуста кейл, монгольд, м’ята, тархун, чебрець, укріп, петрушка, кінза, щавель, а також мікрогріни та багато іншого.

Джерело: lh3.googleusercontent.com

Дещо про вирощування

Для вирощування зелені фермери використовують голландське дражоване насіння. Спочатку саджають його у субстрат. Після того, як воно проросло, паростки пересаджують у плаваючі на воді плоти. Через певний час культуру пересаджують на багаторівневі вертикальні вежі, оснащені LED – освітленням. Вже готову зелень знімають зі стелажів, зрізають корінь та субстрат. Очищені рослини фасуються, охолоджуються та відправляються на реалізацію. 

Варто зауважити, що вся ферма автоматизована. В системі встановлені різноманітні датчики, які за допомогою комп’ютерних технологій самостійно контролюють вміст необхідної кількості поживних речовин, рівня кислотності, води, також контролюють потрібний мікроклімат та подачу вуглекислого газу. 

Завдяки таким технологіям, фермерам вдається вирощувати зелень 365 днів на рік та отримувати близько 150 врожаїв на рік. 

Джерело: https://agroportal.ua/storage/media/uploads/articles/1639388841-1603cac–zherelo-foto–vertikal-na-ferma——astja–dorov-ja–.jpg

Супутні складнощі 

На початку своєї діяльності у ферми “Щастя здоров’я” виникли проблеми з пошуком приміщення, адже відповідне знайти було вкрай важко. На пошуки підприємці витратили близько дев’яти місяців. Навіть після того, як знайшли, потрібно було вкласти немало фінансів та сил, щоб правильно його підготувати.

Вертикальна ферма – це дещо інноваційна сфера, тому фермери витратили також багато часу на вивчення всіх особливостей технології вирощування рослин, підготовки обладнання тощо. Чого тільки вартує освітлення, особливості якого фермери досліджували близько семи місяців. Для рослини потрібне було світло з особливим спектром, довжиною хвилі, насиченістю та тривалістю світлового дня. 

Get in Touch

... Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.