Бортництво — традиційне ремесло на території України, зокрема на території півночі. Тривалий час навички бджоляра передавались з покоління в покоління, та на початку ХХ століття було відкрито першу школу такого профілю. Далі на kyiv.name.
Що таке “бортництво”ʼ?
Бортництво — дике бджільництво. Назва ремесла походить від слова “борть” — це дупло в стовбурі дерева. Таке явище є прикладом первинної форми розвитку бджільництва. Гніздо могло бути як природного, так і штучного походження. Для сприяння розвитку ремесла бортники могли вручну “вишкрябувати” лунку в стовбурі живого дерева та робити спеціальний розчин з меду та сот для приваблювання бджіл.
Дуплянки розміщували в стовбурі хвойних дерев, найчастіше: сосен. Навесні бортники починали свою роботу: розчищали природні вулики, оприскували їх вже згаданим розчином, замащували дірки в стовбурі прополісом, щоб уникнути потрапляння комах-паразитів. Влітку та восени, вони збирали мед перед цим попередньо заспокоювали бджіл за допомогою прикурювання.
Бортники на території Києва були зосереджені на півдні правого берега, та на східній півночі лівого берега (наразі населений пункт Бортничі). В часи Руської держави ремесло охоронялось законом, та з приходом московської влади воно було закріпачено й занепало.
Відкриття першої школи бджільництва в 1902 році
Попри кріпацтво, відродження бджільництво зазнало у XX сторіччі через припинення існування колгоспів, та форма ремесла була змінена: перевагу надавали вуликам з рамковою системою.
Олексій Хомич Андріяшев — засновник першої практичної школи з бджільництва в Києві. Попередньо, в 1986 році, він започаткував Південно-Російське товариство бджільництва, а наступного року він запропонував колегам відкрити школу такого профілю. За все своє життя Олексій Хомич встиг видати ряд брошур, журналів та іншої літератури з бджільництва, серед них: “Листок пасічника”, “Посібник для пасічників”, “Спрощене бджільництво в рамкових вуликах та дуплянках” тощо.
Практичну школу з бджільництва було відкрито у 1902 році в приміщенні по вул. Іванівська, 10, а ділянку для практичних робіт виділили в лісі поряд з Бояркою (5 десятин землі та 300 штук деревʼяних колод). Згодом школу перемістили в місто Боярка для зручності, їй також присвоїли імʼя Андріяшева та згодом реформували освітній заклад у технікум.
Сучасне положення навчального закладу та освітня програма практичної школи з бджільництва
Школа бджільництва продовжує функціонувати й у ХХІ столітті у формі 6-ти місячних профільних курсів при Боярському коледжі екології та природних ресурсів від НУБіПу.
Система отримання диплома побудована максимально зручно й складається з двох частин: теорія та практика. Навчання розпочинають в січні, лекції відбуваються кожну суботу та неділю з 9 до 14 годин. Освітня програма передбачає вивчення наступних дисциплін:
- “Продукти бджільництва”;
- “Організація бджільництва”;
- “Вулики та інвентар пасічника”;
- “Хвороби бджіл та шкідники”;
- “Медоносна база та принципи запилення рослин”;
- “Анатомія бджоли”;
- “Розведення та утримання бджіл”.
Щороку, з закінченням пасічного сезону в жовтні, кожний охочий може долучитись до вихідних курсів з підвищення кваліфікації. Слухачем можна стати з 18 років.
Де можна здобути освіту бджоляра в регіоні ще?
Боярський коледж екології та природних ресурсів не єдине місце, де можна здобути знання з бджільництва. Ось ще низка доступних навчальних закладів:
- Курси пасічників в Ірпені;
- Національний університет біоресурсів і природокористування України;
- ПТУ № 25 (коледж “Лівобережний) та №28 (Професійний енергетичний ліцей).
В столиці та регіоні також є низка приватних шкіл, які читають курси з пасічництва. Перевага отримання освіти бджоляра: короткі терміни навчання (в середньому півроку).