У Києві та області історія видобутку мінеральних вод є не настільки багатою, як в інших регіонах України. Зокрема, це пояснюється особливостями геологічної структури північної частини країни та традиціями місцевого виробництва. Однак навіть у таких умовах ця промисловість мала свій розвиток, що було спричинено світовими тенденціями та попитом населення. Далі на kyiv.name.
Історія започаткування виробництва мінеральних вод
Заглиблюючись в історію, стає зрозуміло, що інтерес до цілющих властивостей мінеральних вод у людства виник дуже давно. Щонайменше перші згадки використання води у лікувальних цілях відносяться до часів Римської імперії. І навіть на Закарпатті можна знайти залишки кам’яного басейну, який розташований в районі виходу мінеральної води, який було збудовано ще до початку нашої ери.
З часом питанню мінеральних вод приділялося все більше уваги. У 19 столітті навіть вдалося виготовити штучну газовану мінеральну воду, наповнивши рідину солями та вуглекислим газом. Це відкриття сприяло тому, що у середині того ж століття у Києві було засноване перше акціонерне товариство з виробництва такої води. Підприємство вдалося розмістити у Маріїнському палаці. Розвитком та діяльністю таких підприємств тоді опікувалася місцева влада.
Після переміщення товариства на початок Володимирського узвозу за його розвиток взявся меценат Володимир Качала. Під його керівництвом у підприємства з’явилися нові лікувальні процедури, зокрема, асортимент послуг поповнився лікувальними грязями з Одеси.
Вкінці 19 століття – на початку 20 століття у Києві було 7 підприємств з виробництва штучних мінеральних вод. І ці заклади були не тільки своєрідними санаторіями, а й центрами творчих зібрань та концертів.
У 1863 році один з київських підприємців в районі Андріївського узвозу облаштував завод з виробництва та продажу мінеральної води, а згодом і лимонаду. На той час ця продукція мала неабиякий попит, хоча і коштувала немалі гроші.
Вже за часів Радянського Союзу активно почали розроблятися деякі родовища артезіанської води у столиці. Деякі з них залишилися і після проголошення незалежності України. Навколо цих свердловин засновано підприємства. Найпопулярнішим з них є завод “Росинка” (вода “Софія Київська”) та завод “Оболонь” (“Оболонська”).
Історія першого починається у 1957 році, коли для забезпечення киян та жителів області водою було відкрито свердловину “Київська”, яка пізніше перейменована на «Софія Київська».
У 1970-х роках починається будівництво Київського пивзаводу №3, для потреб якого створюються свердловини у столиці. За своєю якістю вода була м’якою та чистою, що ідеально підходило для виробництва хмільного напою. Однак варто зауважити, що для бренду “Оболонська” та “Оболонська-2” мінеральна вода береться зі свердловин, які розташовані у місті Красилів Хмельницької області. Це, відповідно, пояснюється геологічними особливостями столиці.
Геологія має значення
Свердловини з артезіанською водою почали створювати у Києві та області у 19 столітті. Протягом 20-21 століть у регіоні розвідано 6 свердловин з мінеральною водою. Однак лише з трьох береться вода. Решта не використовуються, тому що вода у них має рідкісні лікувально-столові властивості. При цьому на всій території Києва розташовано понад двісті свердловин з артезіанською водою, яку кожен киянин може набрати з бюветів.
Варто зауважити, що особливістю ґрунтів регіону є близьке залягання ґрунтових вод (від півметра до чотирьох метрів). Завдяки цьому практично кожен власник земельної ділянки у Києві чи області може зробити індивідуальну свердловину для особистого споживання води. Однак з мінеральною водою, як вже стає зрозуміло, у Києві ситуація складніша.