Збільшення обсягів промисловості та ріст чисельності населення планети зумовив зміну парадигми розвитку суспільства. У 21 століття людство увійшло з принципами сталого розвитку, під якими розуміється життя та діяльність у гармонії з природою. Посилили свою діяльність екологічні рухи. Це видно як на міжнародному рівні, так і на локальному. Зокрема, це актуально й для такого великого міста як Київ та його сателітів, де проживає близько половини тих людей, які працюють у столиці. Взагалі, місто Київ складно розглядати як незалежну адміністративно-територіальну одиницю, адже взаємозв’язок з навколишніми населеними пунктами посилюється щороку. Тому варто аналізувати проблеми саме Київської агломерації, а не лише одного міста Києва. Далі на kyiv.name.
Як люди ставляться до благоустрою?
У Києві та у населених пунктах навколо нього система сміттєзбору налагоджена по-своєму. Так само кожна громада має свої правила благоустрою. Дослідження проведені в одній з територіальних громад, яка межує зі столицею, показали наступні результати щодо відношення людей до питання благоустрою.
Під час повідомлення населення про необхідність проведення прибирань біля своїх присадибних ділянок місцева рада запропонувала взяти участь в опитуванні. Голосування за варіанти відповідей проводилися на трьох найпопулярніших у громаді інформаційних платформах. Найбільша аудиторія була представлена у Telegram-каналі. На питання “Як ви відноситеся до того, щоб брати участь у загальногромадських толоках, які будуть періодично проходити на різних визначених локаціях?” населення зреагувало наступним чином:
- готовий щотижня приділяти кілька годин на будь-якій локації у громаді – 22%;
- готовий працювати лише за гроші – 6%;
- благоустрій – це справа лише комунальників – 29%;
- готовий допомогти з благоустроєм лише матеріально або фінансово – 10%;
- готовий долучатися лише до великих толок (наприклад, прибирання парку території під майбутній парк) – 33%.
Як видно з отриманих результатів, близько третини населення вважають, що за екологічний стан та зовнішній вигляд їхньої громади несуть відповідальність лише комунальники і в жодному випадку не вони. Очевидно, що це демонструє досить негативну тенденцію у свідомості людей та їхній громадянській позиції. Адже, чи це території біля подвір’я, чи під’їзд вашого столичного будинку, першочергово ви повинні бути зацікавлені у тому, щоб там було чисто і красиво. Адже це зовнішній вигляд вашого дому. Тобто питання розвитку екологічної свідомості та громадянської позиції є важливим.
Що робити?
Зрозуміло, що найбільш стандартна порада у цій ситуації звучить так: “Екологічну свідомість повинна розвивати школа!” Так, але ж велику частину часу діти проводять з батьками. Тобто потрібно починати не тільки з дітей, але й з батьків.
В першу чергу, потрібно як дорослим, так і дітям показувати правильний приклад. Всі вікові категорії піддаються впливу з боку їхніх кумирів. Це можуть бути відомі спортсмени, популярні актори, або й навіть ефективні громадські чи політичні діячі.
Також варто звернути увагу на вище згадане опитування. Найбільша частка опитуваних згодні брати участь у толоках, якщо вони є передумовою створенню якогось великого проєкту. Це дійсно може бути дієвим. Адже навіть останній скептик захоче долучитися до будівництва парку відпочинку, щоб потім хвалитися, що він його теж будував. Головне, щоб цей проєкт парку був реальним для втілення і не межував з різними скандалами щодо земельних ділянок чи ненадійних підрядників.
Не менш ефективним способом може стати популяризація сортування побутових відходів. Але тут потрібно налагодити чіткий механізм та мати відповіді на наступні питання: “Яке сміття і як збирається?”, “Хто і куди його потім везе?”, “Чи дійсно його переробляють?”, “Чи буде фінансова нагорода для населення за участь у сортуванні?”
І звичайно ж, варто не забувати про прості та зрозумілі правила щодо благоустрою в громаді, які будуть відомі кожному жителю. А хто порушує благоустрій, той буде оштрафований. Так, інколи й наказовий спосіб щодо формування екологічної свідомості населення може стати ефективним.
