Довкілля часто називають мовчазною жертвою війни. Спалені промислові об’єкти, ліси, забруднені мінами та снарядами ґрунти, затоплені вугільні шахти, підірвані споруди, загиблі тварини й знищені рослини – справа рук і зброї російських окупантів, які ведуть бойові дії на території нашої країни. Далі на kyiv.name.
РФ знищує українську природу нещадно, свідомо, не вагаючись. І порушує право на безпечне для життя та здоров’я довкілля не лише громадян України, а й всього людства. Це виклик, відповідати на який має не лише наша держава, а й увесь цивілізований світ.
Нижче розповідаємо про соціальний проєкт “Post War Greening”, який допомагає постраждалим містам. За час повномасштабної війни вони озеленили 10 ділянок у Бучі, Ірпені, Бородянці та Києві.
Який вплив війни на довкілля?
Майже 10 років безперервного знищення наших природних багатств, масштаби якого збільшились після 24 лютого 2022 року. Наслідки російської збройної агресії для екологічної безпеки України вже зараз можна назвати катастрофічними.
Завдані окупантами збитки довкіллю Міністерство довкілля та природних ресурсів України наразі оцінює у 2 108 млрд гривень. Такі дані станом на 2023 рік. З них збитки від забруднення повітря – 1 078,7 млрд гривень, ґрунтів і землі – 984,4 млрд гривень, води – 60,7 млрд гривень. За півтора року війни Держекоінспекція зареєструвала понад 2500 звернень щодо російських злочинів проти довкілля. І це далеко не остаточні цифри.
Зокрема, у Київській області, що пережила воєнні дії та окупацію, російське вторгнення завдало збитків довкіллю Києва та області на понад 135 млрд гривень.
Суха статистика приховує набагато більше. За цифрами – реальна катастрофа як для нашої природи, так і для нас самих. Коли ми говоримо про російські екологічні злочини під час війни, то йдеться й про порушення основоположних прав людини.
Ініціатива “Post War Greening”
“Post War Greening” – це ініціатива, започаткована групою компаній “Октава” разом з найбільшим в Україні розсадником рослин для зовнішнього озеленення “MegaPlant”. Її мета – озеленити міста України, які постраждали від російської агресії.
Як відомо, у 2023 році ініціатива “Post War Greening” здобула нагороду конкурсу “Partnership for Sustainability Award 2023”. Це міжнародний конкурс, у якому Глобальний договір ООН в Україні нагороджує найкращі проєкти, реалізовані в партнерстві бізнесу, державного та громадського секторів задля досягнення цілей сталого розвитку.
Насправді відновлення постраждалих зелених зон є нагальною потребою. Особливо — у сучасних реаліях після руйнувань через військові дії. Це не тільки покращує екологію та біорізноманіття, але і сприяє психологічному відновленню людей. Особливо тих, хто брав участь у бойових діях і тих, які стали внутрішньо переміщеними особами. Посаджена рослина набере ріст і силу тільки через роки — коли психологічне відновлення стане ще актуальнішим. Ще із 1970 років в Японії науково дослідили позитивний зв’язок між контактом із рослинами та психологічним станом. Цю науку назвали “Сінрін-Йоку” (приймання лісових ванн).
У рамках проєкту “Октава Капітал” було укладено угоди з КО “Київзеленбуд”, КМДА, Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, а також іншими волонтерськими організаціями, включаючи ГО “Мільйон Дерев”.
Співпраця з “Київзеленбудом” дозволяє місту отримувати рослини для озеленення потрібних локацій. Однак ініціатива “Post War Greening” не обмежується лише Києвом та його областю.
За менше ніж рік вони озеленили 10 ділянок у Києві, Броварах, Бородянці, Ірпені, Бучі та Херсоні. Серед них є місця колишніх фортифікацій та облаштовані місця, що постраждали від “прильотів”, зокрема в Ірпені. Ініціатива докладає максимум зусиль аби повернути вид населених пунктів, якими вони були до війни.
Озеленення в Ірпені
Російські загарбники перебували в місті 23 дні. Унаслідок запеклих боїв було зруйновано 70 % соціальної, житлової інфраструктури та зелених зон Ірпеня.
Відомо, що завдяки “Post War Greening” висадили півтори тисячі кущів на постраждалих локаціях міста, зокрема на оновленому Гостомельському шосе та Ірпінській набережній. До озеленення долучалися не лише засновники ініціативи та комунальники, а й місцеві активісти-школярі.
Згідно з даними ініціативи, наступним кроком стане озеленення ірпінських парків та зон відпочинку, які постраждали від російської агресії. Загалом у 2024 році Ірпінь прикрасять ще понад 1500 рослинами.
Озеленення Києва
Однією з перших озеленених ділянок у Києві став сквер на Подолі, де розміщувалися фортифікаційні споруди. Там висадили понад 600 рослин, зокрема спірею японську, барбарис Тунберга, ялівець скельний, шавлію, кореопсис, пеннісетум лисохвостий, пухироплідник, котовник та багато інших.
Також у столиці відновили зелену зону в парку “Кинь-Ґрусть” у Подільському районі. З проханням його озеленити до “Post War Greenin” звернулася активістка Інга Малко.
Як відомо, парк “Кинь-Ґрусть” у перші дні повномасштабного вторгнення Росії відіграв важливу оборонну функцію. Так сталося через його особливе розташування на під’їзді до центральної частини Києва.
Завдяки волонтерам у парку висадили 100 рослин, серед яких — крупнолиста липа, яблуня Недзвецкого, вʼяз, калина, форзиція, пухироплідник, а також бузок.
Як відбувається процес озеленення?
На сайті ініціативи можна дізнатися про всі рослини, якими озеленюють постраждалі зони. Серед них — спірея, бирючина, ялівець, плющ, чубушник, ялина, форзиція, туя, бузок, виноград, самшит, будлея, барбарис, пухироплідник, кизильник, скумпія, гортензія тощо.
Вибір рослин для озеленення зазвичай базується на критеріях екологічної придатності, стійкості до місцевих умов та їхньої здатності сприяти біорізноманіттю. Зазвичай активісти обирають рослини, що найкраще підходять для конкретних умов і потреб локацій.
На постраждалих локаціях використовують як ті рослини, які вже росли там раніше, так і нові види, що можуть краще адаптуватися до змінених умов і сприяти поліпшенню екологічної ситуації.
Зокрема, ідеальними для озеленення після військових дій є барбарис, вейгела, малина та форзиція. Усі вони легко адаптуються, мають декоративні якості та прості в догляді. Саме ці рослини нещодавно висадили на постраждалих зонах в Ірпені.
Барбарис — дуже стійкий до забруднення і може рости майже на будь-якому ґрунті. До того ж він має декоративні якості завдяки яскраво-червоним ягодам восени та жовтим квітам навесні.
Малина — не тільки декоративна, але й корисна, оскільки виробляє смачні плоди, які можуть бути їжею для місцевих птахів, зокрема дроздів, солов’їв та інших.
Форзиція відома своїми яскраво-жовтими квітами, які з’являються ранньою весною, ще до появи листя. Тому її часто висаджують для яскравих акцентів у ландшафті.
Вейгела — це чудова декоративна рослина для озеленення. Крім того, вейгела не вимоглива до ґрунтів, чудово адаптується до умов міського озеленення та має гарну зимостійкість, що є важливим для кліматичних умов Київської області.
Повне відновлення зеленої зони може зайняти від кількох років до десятиліть, залежно від розміру та ступеня пошкодження. Вірогідність успішного приживлення рослин висока, але залежить від багатьох факторів, включно з доглядом та умовами довкілля.