Глобальна зміна клімату є однією з найбільш актуальних екологічних проблем, з якою стикається весь світ, а не лише мешканці Києва. За прогнозами провідних міжнародних наукових центрів, протягом наступного століття температура збільшиться на 2-5 градусів за Цельсієм. Ці темпи глобального потепління призведуть до серйозних кліматичних змін, що загрожуватимуть різним екосистемам. Можна з упевненістю заявити, що значні кліматичні зміни в столиці спостерігаються вже не один рік, та навіть не одне десятиліття. Далее на kyiv.name.
Що таке зміна клімату?
Клімат часто порівнюють з погодою, але між ними є різниця. Погода змінюється щодня – часом іде дощ, іноді настає спека або мороз. А клімат – це характер погодних умов протягом тривалого періоду для значної території.
За всю історію існування Землі клімат змінювався багато разів. Вченим відомо про 7 льодовикових періодів, після яких завжди наступало потепління.
Потепління в наш час – не лише природний процес, бо відбувається у 10 разів швидше, ніж будь-коли. Все частіше науковці вживають термін “кліматична криза” замість зміни клімату, щоб підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її вирішувати вже зараз. Кліматична криза – це надмірно стрімка зміна клімату через підвищення глобальної середньої температури. Щоб протидіяти кліматичній кризі, слід досягти вуглецевої нейтральності вже 2050 року та адаптуватися до змін клімату.
Що спричинило зміну клімату у столиці?
Основною причиною зміни клімату у столиці є використання вугільного палива та неефективне використання виробленої енергії. Парникові гази, які утворюються внаслідок діяльності людини, сприяють посиленню парникового ефекту.
Крім того, на клімат впливає надмірна кількість газів, що викидаються в результаті роботи теплових електростанцій, транспорту, сільського господарства, промислових процесів, а також лісових пожеж. Ці гази утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не дозволяючи йому випромінюватися назад у космос.
Наприклад, щодоби Дарницька ТЕС генерує близько трьохсот тонн шкідливих відходів, з яких в повітря, землю і воду Києва потрапляють: алюміній, барій, берилій, миш’як, мідь, нікель, ртуть, свинець, бор, кадмій, мідь, залізо, цинк. Всі ці відходи потрапляють в повітря та спричиняють зміну клімату.
Зміна клімату в столиці
Директор Департаменту довкілля та адаптації до змін клімату Олександр Возний в інтервʼю для видання “Вечірній Київ” розповів, що в Києві за останні 140 років середньодобова температура вже виросла на понад 2 градуси.
З погляду загальносвітової зміни клімату це багато, оскільки ці 2 градуси досить серйозно впливають на навколишнє середовище.
Зима 2022- 2023 року у столиці увійшла до вісімки найтепліших зим за останні 100 років. Загалом у 2022 році було зафіксовано 15 температурних рекордів. При тому їх найбільше було у січні та у серпні, коли температура підіймалася вище норми досить суттєво. Загалом 2022 рік зайняв сьому сходинку в рейтингу найтепліших з 1881 року, коли почалися спостереження. Середньорічна температура у столиці становила +9,7 градуса, що на 0,7 вище за кліматичну норму.
Що треба робити, щоб пом’якшити процес зміни клімату у Києві?
Насправді адаптація до змін клімату — складний процес, і тут треба активно діяти.
Щоб помʼякшити процес зміни клімату у Києві, то варто починати з простих речей — збільшувати кількість і площу зелених насаджень. Це працює на утримання води у ґрунті й охолодження міста, Київ активно в цьому напрямку рухається.
Навіть у складних умовах воєнного стану столичні екологи зробили певні кроки для пом’якшення дії процесу зміни клімату у столиці. Серед них — запровадження вертикального озеленення, висадка кущів вздовж доріг для зменшення запиленості, висівання лучних багаторічних трав й створення луків для відновлення біорізноманіття й запобігання перегріву території міста.
Окрім доріг та узбіч деяких трас в столиці вибрали й парки, де закладають пробні ділянки з лучною рослинністю. Зокрема, у парках “Радунка”, Печерському ландшафтному парку, “Наводницькому”, Солом’янському ландшафтному, “Нивки”, “Йорданському” вирощують високі лучні трави.
Зрозуміло й те, що потрібно знижувати викиди CO2 в атмосферу, щоб знизити парниковий ефект. Це важливо не тільки для міста, а й всіх країн планети. Паризька угода говорить, що всі уряди країн повинні ставити амбітні плани зі скорочення викидів вуглецю в атмосферу. Це глобальна проблема, а отже потрібен глобальний підхід.
Як відомо, Паризька кліматична угода прийшла на зміну Кіотському протоколу, але завдання тепер стоять більш потужні. Всі країни, які підписали кліматичну угоду, а їх понад 180, зобов’язані дотримуватися плану зі скорочення викидів парникових газів в атмосферу — це вуглець та метан.
Якщо метан на території Києва найбільше виділяється на полігоні побутових відходів №5, який знаходиться у стані рекультивації та влаштування системи збору біогазу, то потрібно активно працювати над скороченням викидів вуглецю від транспорту з двигунами внутрішнього згорання.
Згідно з висловлюваннями різних експертів, то можна зрозуміти, щоб рятувати столицю від зміни клімату, після війни місто буде активно масштабувати процес заміни авто – на електротранспорт, стимулювати людей користуватися комунальним транспортом, велосипедами – ці заклики теж допоможуть пом’якшити процес зміни клімату в Києві.
Яка небезпека для киян при зміні клімату?
- Ризик серцево-судинних захворювань: першими, на кому позначиться різка зміна кліматичної ситуації – люди похилого віку. За даними ВООЗ, від хвороб серця і судин щороку вмирає 18 мільйонів людей (31% від усіх смертей на планеті), і вчені вважають, то через високу температуру показники будуть зростати. У Мічиганському університеті ще раз підтвердили відомий факт: після різких стрибків від спеки до холоду і навпаки зазвичай збільшується кількість смертельних інфарктів.
- Інфекційні захворювання: потепління океанів і зміна клімату призводять до екстремальних погодних умов, які спричиняють зростання інфекційних захворювань. У деяких регіонах збільшується тривалість сезону дощів, в інших довшають періоди посухи, а в якихось місцях повністю змінюються кліматичні умови, через що з’являються раніше непристосовані до місцевої погоди інфекції.
- Сажа і пил: дрібні тверді частинки-забруднювачі в атмосфері підвищують ризик розвитку раку легенів, хронічної обструктивної хвороби та навіть цукрового діабету. Науковці з Американського хімічного товариства підрахували, що забруднення повітря зменшує показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні на цілий рік.
- Психічне здоров’я: вплив зміни клімату на фізичне здоров’я добре відомий, з повним його списком навіть можна ознайомитися на спеціальній вебсторінці. А ось вплив на психічне здоров’я люди почали усвідомлювати тільки в останнє десятиліття. Американські психологи дійшли висновку, що глобальні зміни клімату неминуче негативно вплинуть на психіку: збільшиться кількість самогубств, сезонні депресії стануть ще менш передбачуваними.
Кожна особа має задуматися й усвідомити, що людство не може дозволити собі забруднювати атмосферу нашої планети. Якщо ми не почнемо діяти активно, то незабаром світ наблизиться до точки, коли глобальну зміну клімату буде майже неможливо зупинити, і майбутнє життя на Землі буде під загрозою.
