Флора та фауна – це про Київ?

Саме столиці держав розвиваються найбільш динамічно, саме столиці роблять вагомий внесок в ВВП держави, і саме столиці є найпривабливішим місцем для міжнародних компаній та банків. Поступово головні міста розростаються все більше і більше, виходять за межі своїх кордонів, і поглинають приміські території, створюючи величезні агломерації. Це загальносвітова тенденція, і Київ аж ніяк не виняток. Навпаки, до київської агломерації зараз входить 71 місто, 8 селищ, та, загалом, 11 районів. І звісно, з економічної точки зору, це надзвичайно вигідно, адже щільність населення дозволяє розміщувати тут підприємства, які приноситимуть порівняно більші прибутки, аніж скажімо деінде. Тому найбільшими центрами економічного розвитку країн є саме величезні приміські  райони. Далі на kyiv.name.

Але, те що є вигідним з економічної точки зору, далеко не завжди є таким позитивним з екологічної. Розповзаючись околицями місто пожирає території, а разом з ними і приміські флору та фауну, які змушені пристосовуватись до нових умов існування. Проте, чи завжди це в них виходить? Ми розкажемо про місця, де міські кам’яні джунглі співіснують зі справжніми, зеленими.

Київські каштани

Саме каштани – гордий символ нашого міста – мають незаперечне право зайняти першу позицію у нашому топі. Вони є своєрідними зеленими “острівцями”. Іноземці охоче відвідують місто навесні, якраз тоді, коли цвітуть ці чудові дерева. Йдеться про них і у “Київському вальсі”, який вважається пісенним гімном столиці, були вони й на офіційному гербі міста, і на колишніх жетонах метро. Та, мало хто знає, що колись існував ризик того, що вони зникнуть з вулиць назавжди, яким би тоді виглядало наше місто?  Історія свідчить, що перші каштани з’явилися на Бібіковому бульварі(нинішній Т. Шевченка), і завіз сюди «невідому рослину, яка тішить погляд і запахом приємна» колишній генерал-губернатор міста Бібіков із Балкан. Трапилось це у 1842-му році. Миколі I, який мав в’їжджати до Києва саме цим бульваром насадження не надто сподобались, і за всього за ніч сумлінна влада “виростила” на їх місці пірамідальні тополі. Проте, киянам екзотична рослина настільки припала до смаку, що вони засадили ними свої дворики, не давши таким чином їм пропасти.

Та, існує інша версія. Кажуть, що каштани були поширені в Києві ще в XVII-XVIII століттях, і прикрашали вони монастирські садиби. Полюбили їх і заможні кияни, які «розводили їх у садах лише для краси їхніх квітів», про що каже “Історія міста Києва” 1799-1800 років.

Тягнеться аж до північного кордону з Молдовою – Голосіївський парк

Зараз територія Голосіївського парку займає майже 18 тисяч гектарів, і це – найбільша зелена ділянка Києва. Довгий час місцевість була у власності Києво-Печерської лаври, що залишило його флору та фауну недоторканною. Аби зберегти рідкісні ландшафти, такі як паркові діброви та підвищені лісові рівнини, тут у 2007-му році створили Голосіївський парк. Здебільшого його угіддя – це ліси, болота та водойми: клени, липи, сосни та буки приховують каскади ставків озер струмків, які мають власну екосистему. Окрім білок, зайців та бобрів, які притаманні кожному міському парку тут можна зустріти лисиць, косуль, борсуків, і навіть, лосів та диких кабанів. Знайти їх можна у заповідній частині Конча-Заспи, яка теж частиною Голосіївського парку. Особливістю парку є його діброви, подекуди в них ростуть 600-річні дуби, а самі діброви колись тягнулися аж до Харкова, Кропивницького та північного кордону з Молдовою.

Частинка степової флори посеред Києва – ландшафтний парк “Лиса Гора”

Лиса гора – історична місцина у Києві. Розташовується вона на південний захід від Видубичів, між Саперною слобідською, Теличкою та Багриновою горою. Здавна тут розташовувались язичницькі капища, потім – церковні угіддя, а згодом – Лисогірський форт, залишки тунелів якого залишились до наших днів. Проте, у 1982-му році вона отримала статус “природного парку”, і відтоді виконує лише естетичні функції. Флора та фауна місцевості являє з себе лісостеп, який зберігся в межах міста. Є тут і яри, ділянки листяного лісу та степу, а також луки. З рослин більшість становлять дуби(є і вікові, яким наданий статус пам’яток природи), а також притаманні степу червонокнижні ковила та перекотиполе. Цікаво, що тут збереглася ділянки річки Либідь протяжністю 200 метрів, тут вона тече в своїх історичних берегах.

Get in Touch