Осінь – це пора, оспівана багатьма поетами та музикантами, намальована багатьма художниками. І саме за різнобарв’я дерев та кольорів вона так усіх зачаровує, адже ми милуємося і жовтим листям, і ще зеленим, і червоним, і вже аж багряним. Це пора для красивих фотосесій у цьому ж таки різнобарв’ї. Але ж реальність інколи буває більш сумною та суворою за опоетизовану чудову осінь: це дим від спаленого опалого листя, який шкодить нашому здоров’ю й забруднює довкілля. Як тільки не борються різноманітні громадські організації та державні екологічні установи з шкідниками, але все безрезультатно. І навіть штрафи не вирішують цієї актуальної проблеми. Далі на kyiv.name.
Опале листя живить ґрунти?
У селах і маленьких містечках це питання, можливо, є менш гострим, а от куди вивозити листя з київських доріг, парків, скверів? Чи багато є місць для його утилізації? І як вона здійснюється?
Біологи та екологи давно б’ють на сполох, що в Україні не вистачає органічних добрив. Так, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» стверджує, що агрономічні властивості ґрунтів нині в плачевному стані. Останні роки дають таку статистику: лише 1,1% від усіх земельних площ оброблені органічними добривами. Це пов’язано із занедбаною сільськогосподарською галуззю: поголів’я тварин різко зменшилося, а відтак і органічні добрива теж мінімізувалися. Тож агрономи шукають альтернативні види добрив. Серед найпоширеніших є торфокомпост (суміш торфу й перегною), сидерація (приорання зеленої маси рослин) тощо. Дослідження останніх 50 років довели, що мінеральні добрива швидко підвищують урожайність, але вони й швидко виснажують ґрунт. Тому нині винайшли ще одне вирішення цього питання. Навіть двох. Перше – знайдено новий спосіб підживлення ґрунтів, а друге – вирішено проблему з утилізацією величезної кількості опалого листя. Це аеробне компостування. Процес переробки рослинних відходів триває близько двох місяців.
Що таке аеробне компостування?
Поняття компостування – це по суті аеробний процес, у ході якого здійснюється розкладання органічних відходів. У ньому беруть участь біологічні організми. Якщо простіше, то продукти, що складаються з органічної речовини та неорганічної баластової речовини, протягом деякого часу розкладаються.
Першовідкривачами в цьому питанні були львів’яни, адже в місті вже є компостна станція. Для прикладу наведемо їхню статистику: на станцію компостування із усіх 410 тонн органічних відходів за жовтень надійшло аж 346 тонн листя й гілля.
Чи запровадять аеробне компостування в Києві?
Управління екології та природних ресурсів КМДА уже вивчає досвід Львова, зокрема Львівського комунального підприємства «Зелене місто», і в найближчому майбутньому планує запровадити компостування листя в Києві теж. Як бачимо, міська влада докладає максимум зусиль, щоб наше довкілля було чистим, щоб ми жили не в задимленому й занедбаному місті, а в красивому й безпечному.