У Києві автотранспорт є найбільшим джерелом забруднення повітря. Не кажучи вже про стрес від постійного шуму, заторів та загазованого повітря. Громадський транспорт – екологічніша альтернатива приватному транспорту, адже чим більше людей обирають автобус чи тролейбус – тим менше заторів на дорогах Києва. Далі на kyiv.name.
Європейські столиці все швидше переходять на екологічний громадський транспорт, який несе меншу шкоду для довкілля. Перед цим враховують рівень комфорту та доступності транспорту, впроваджують розумні технології, які задовольняють потреби громади.
У Києві підтримують цю тенденцію, вулицями курсують нові електробуси, а паперові квитки у громадському транспорті замінили на електронні задля автоматизованої системи обліку проїзду. Це допоможе зменшити рівень атмосферного забруднення, відновити екологічну рівновагу та створити сучасну систему громадських перевезень. Необхідно впроваджувати інноваційні рішення аби громадський транспорт став безпечнішим та зручнішим для киян та гостей столиці.
Транспорт та викиди шкідливих речовин
Автомобільний транспорт у процесі своєї діяльності щомиті викидає в атмосферу оксид вуглецю (CO), діоксид вуглецю (CO2), оксиди азоту (NOx), двоокис сірки (SO2), озон, бензол, а також дрібнодисперсні тверді частинки. Транспорт, що включає крім автомобільного, авіаційного, залізничний та водний, є одним з найбільших постачальників викидів діоксиду вуглецю (CO2) в атмосферу.
Оксид вуглецю (чадний газ) це результат неповного згоряння палива, який міститься у вихлопних газах. Чадний газ – отруйна речовина, що не має кольору і запаху. Вступаючи в реакцію із гемоглобіном крові, оксид вуглецю утворює стійке з’єднання – карбоксигемоглобін, яке утруднює процес газообміну в клітинах, що призводить до кисневого голодування. Тому прямий вплив чадного газу полягає в зменшенні здатності крові переносити кисень.
Оксиди азоту – це група дуже реактивних газів, які утворюються в результаті діяльності автомобільного транспорту. Кількість оксидів азоту збільшується в міру того як росте температура двигуна. Легкі оксиди азоту, що проникають в атмосферу, становлять серйозну небезпеку для екологічної ситуації. Вони здатні спричиняти кислотні дощі та самі по собі є отруйними: ці речовини подразнюють слизові оболонки людини, провокують астму та респіраторні алергічні реакції.
Підвищення екологічності транспортних засобів у столиці
Підвищення привабливості громадського транспорту у Києві призведе до того, що більша кількість людей зможе відмовитися від особистого автомобіля як мінімум для міських поїздок. Але, крім того, що необхідно реформувати підхід до використання громадського транспорту, вибір форм міської інфраструктури має бути на користь стійких та екологічно безпечних варіантів.
Застосування міського електротранспорту дозволить істотно поліпшити екологічну ситуацію у Києві. Попри те, що виробництво електричної енергії формує викиди в навколишнє середовище, великі електростанції найчастіше розміщені на безпечній відстані від міських густонаселених районів. Електричний транспорт не спричиняє прямих викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище, має низький рівень шуму і при цьому більш тривалий термін експлуатації.
Види екологічного транспорту в Києві
До ефективних прикладів електричних видів міського транспорту належать: трамваї, міські електрички, тролейбуси, електричні автобуси та системи громадського прокату електромобілів.
Тролейбуси – це невіддільна частина міського ландшафту Києва вже понад 80 років. Ці електричні автобуси, що рухаються спеціальними магістралями та живляться від повітряних проводів, стали символом столиці України та надають городянам екологічно чистий та зручний вид громадського транспорту. Незважаючи на безліч переваг, тролейбуси у Києві також зіштовхуються з деякими проблемами. Однією з основних проблем є старіння парку тролейбусів, що потребує інвестицій в їх модернізацію та заміну рух. Але в будь-якому трамваї – це значно кращий вибір, ніж звичайні автобуси чи особисті машини, які забруднюють повітря.
Електричні автобуси – теж незамінний транспорт в Києві, вони можуть мати пробіг на одній зарядці до 250 км, таким чином, може бути налагоджено електротранспортне сполучення з районами міста, у яких з певних причин неможлива установка контактної мережі.
Пасажирський і вантажний електротранспорт має можливість заряджатися як на кінцевих станціях маршруту за рахунок ультрашвидкої підзарядки, так і в режимі “нічної зарядки”.
Також варто згадати метро, даний транспорт міг би розвантажити трішки дороги столиці, тим самим було б менше шкідливих викидів, однак нові станції метро в Києві не відкривають, а старі починають сипатись на очах, насправді тут ситуація критична.
Розвиток альтернативної київської інфраструктури
Необхідно пам’ятати, що пріоритетом розвитку Києва має бути зниження негативного впливу транспорту на навколишнє середовище і людину, а це значить, що транспортна система має використовуватися максимально ефективно.
У той час як використання громадського транспорту є оптимальним рішенням для поїздок на великі відстані, в системах з високим пасажиропотоком і в умовах високої щільності населення для поїздок на короткі дистанції найбільш ефективними та екологічно привабливими є пішохідний і велосипедний рух. Більша частина Києва вже обладнана велодоріжками.
До елементів велосипедної інфраструктури відносяться: мережа велосипедних маршрутів (велосипедні доріжки, велосмуги, змішані велопішохідні зони), місця для паркування та зберігання велосипедів, пункти індивідуального і громадського прокату тощо. Окрім велосипедів в столиці можна скористатись електросамокатами, які присутні ледь не на кожному кроці, однак тут прийдеться сплатити чимало за даний транспорт. Для зарядки електричних самокатів потрібна невелика кількість світла, і вони можуть працювати від шести до восьми годин. Це чудовий союзник для мобільності у столиці.
Що потрібно для розвитку екологічного транспорту?
Столиця України має великий потенціал для розвитку громадського екологічного транспорту та велосипедного руху, а також залізничного і водного транспорту для пасажирських і вантажних перевезень.
Завдяки полегшеному оподаткуванню ввезення електромобілів Україна уже створює стимули для розвитку електромобільності, тож тепер доцільно зосередитися на рекомендаціях з розширення мережі електрозарядних станцій і стимулюванні використання електровелосипедів та електросамокатів. Україна планує стати кліматично нейтральною до 2060 року, а отже, сектор транспорту приверне ще більше уваги. Але наразі бачення розвитку транспорту в Україні далеке від скорочення викидів парникових газів.
Згідно з дослідженням “Transport&Environment”, електрокари зрівняються в ціні з автомобілями на двигунах внутрішнього згорання і надалі ставатимуть дешевшими, що призведе до зростання їх кількості в автопарку. Тож Україна може поставити вищу частку електромобілів.
В Міндовкілля зазначає декілька ініціатив, які дійсно можуть допомогти скоротити викиди, проте вони поки не є офіційними планами Уряду:
- Ввести плату за реєстрацію автомобіля відповідно до рівня викидів забруднюючих речовин та парникових газів, ввести щорічний екологічний податок на автомобілі на двигунах внутрішнього згорання, розробити плани розвитку стійкої мобільності на міському рівні.
- Збільшити частку міських поїздок громадським транспортом до понад 50% (а там, де уже 50% – утримувати цю частку), і не допускати падіння на менш ніж 35%. Тут ідеться саме про електричний громадський транспорт: трамваї, тролейбуси та електробуси. Маршрутки на дизелі та подібні до них транспортні засоби потрібно виводити з ужитку.
- Збільшити пасажирські поїздки велосипедами, самокатами та іншими засобами мікромобільності до 10-20%.
- Збільшити популярність і можливість пересування пішки (наземні пішохідні переходи, занижені бордюри, містопланування “центр поруч з домом”, розвиток багатофункціональних кварталів).
- Перевести наземні вантажні перевезення з доріг на залізницю.
