Унікальні історичні пам’ятки та святі місця – такими є давні лаврські печери, що розташовані в Києві на схилах Дніпра. Їх почали викопувати перші християни понад 1000 років тому й саме тут згодом було засновано Печерський монастир, який і досі залишається однією з найважливіших православних святинь України. Розповідаємо більше про історію їх створення та сучасний стан. Далі на kyiv.name.
Святий Антоній та заснування монастиря
Лаврські печери, як і Звіринецькі, є складною системою підземних приміщень, що пов’язані між собою сплетенням ходів. Ця пам’ятка підземної архітектури, культури та історії є рукотворною. Перші подвижники християнства викопували печери на схилах Дніпра, у піщанику, на глибині до 15 метрів.
Історично склались два комплекси на сусідніх пагорбах – Ближні та Дальні печери, загальною протяжністю понад 800 метрів. Їх назва стосується віддаленості від Успенського собору, що був збудований пізніше та став головним храмом монастирського комплексу.
Перші згадки про лаврські печери зустрічаються у «Повісті минулих літ». Літописець Нестор описує, як до Києва прийшов Антоній з Любеча. Діставши постриг на Афоні, він був направлений до Київської Русі як місіонер.
Стан місцевих монастирів Антонію не сподобався. Тож, він не зупинився у жодному з них, натомість обрав місцем мешкання дніпровські схили. Поступово до нього почали приєднуватись інші подвижники, кожен викопував собі невеличку печеру. Коли громада зросла, то ченці збудували церкву на честь Успіння Богородиці, викопали велику печеру та келії. Таким чином, заснування наземного Печерського монастиря датується серединою ХІ століття.
Преподобний Антоній з часом оселився на іншому пагорбі, де більшу частину часу проводив на самоті. Декілька учнів приєднались до нього. Так виникли Ближні або Антонієві печери. Відповідно до давніх легенд, перед смертю Антоній попрощався із братією та залишився у своїй келії на самоті. Коли він відійшов у засвіти, земля завалилась й ченці не змогли відкопати тіло. На заваді їм ставала вода та вогонь, тому мощі святого назавжди залишились у спокої та недоторканості.
Розвиток монастирського комплексу та дослідження печер
Надалі лаврські печери зазнавали періодів розквіту та занепаду:
- Після створення наземного монастиря лаврські печери певний час слугували цвинтарем. Ченці повернулись до життя у них під час татарської навали. Переховувались у печерах і мешканці міста.
- Практично немає історичних відомостей про функціонування печерного комплексу протягом XIII–XIV століття.
- Відродження монастиря почалось із приходом на землі Київської Русі литовських князів. Володимир Ольгердович посприяв відновленню оселі та культу Печерських святих. Відтоді до печер почали приходити прочани.
- Роботи з реконструкції печер почались із середини XVII століття й відтоді тривають більш-менш постійно. Так, на початку ХХ століття до дослідження унікальних печер взялись науковці. Ці роботи перепинила Друга світова війна. Під час окупації Києва, у печерах знову почали збиратись православні християни, в них правились служби.
- Після війни печери закрили для відвідувань у зв’язку з аварійним станом. Ремонтні роботи тривали близько 20 років, а згодом до досліджень мощей святих та історичних осіб знову долучились науковці.
У незалежній Україні Ближні та Дальні лаврські печери залишаються складовою Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Їх відвідують прочани, туристи та гості Києва. Унікальність та таємничість цих давніх місць вражає, як і те, що печерам вдалось зберегтись протягом років буремної історії.
3D-модель лаврських печер
У 2023 році розпочався проєкт з оцифрування Києво-Печерської лаври, в рамках якого була створена 3D-модель лаврських печер. Вона знаходиться у відкритому доступі, а дані, одержані під час оцифрування використовуються для збереження та дослідження печерного комплексу. Розробкою 3D-моделі печер займалась команда Skeiron за ініціативи Міністерства культури.
Спеціалісти повністю оцифрували Ближні та Дальні печери. Тож, їх форма та об’єм були зафіксовані у форматі 3D, що дає змогу долучитись до віртуального туру печерами усім охочим на будь-якій відстані від столиці України.
Понад місяць тривав процес оцифрування, який відбувався у два етапи:
- Спочатку фахівці працювали у печерах та ходах з лазерними сканерами. Через низькі стелі потрібно було більшу частину часу проводити навколішках, проте спеціалісти впорались із цим завданням.
- Відскановані дані обробляли з використанням відповідної техніки в офісах компанії та створювали повноцінну 3D модель.
Детальна цифрова модель архітектурної пам’ятки гарантує її збереження, а також можливість відновлення у випадку пошкоджень чи руйнувань. Тож, лаврські печери, як об’єкт культурної спадщини, тепер є надійно захищеними.
До слова, саме такий підхід використовувався задля реконструкції Собору Паризької Богоматері після пожежі, яка сталась у 2019 році та призвела до значних руйнувань споруди.
